Керівник будівельної компанії Ukrainian Building Capital Василь Чубірко та PR-стратег Сергій Дідковський анонсували проект «Будинки Києва» – ініціативу з реставрації історичних будівель Києва.

У компанії UBC є досвід реставрації низки київських будівель на кшталт будинку Британського офтальмологічного центру на Круглоуніверситетській та приміщення духовної семінарії в Києво-Печерській лаврі.

The Village Україна запитує в ініціаторів проекту, як саме вони планують відновлювати будівлі, а також просить прокоментувати його київських архітекторів.

Сергій Дідковський


Adwise.Agency

Василь Чубірко


Ukrainian Building Capital

1. Чому ініціатива з’явилася саме зараз?

Тому що руйнування багатьох пам’яток досягнуло критичного рівня. За кілька років ми можемо позбутися більшості історичних будівель. Вони просто розваляться. Окрім того, туристичний потенціал Києва зростає: особливо це буде відчутно, коли до нас почнуть масово літати на рейсах Ryanair туристи з Європи, а отже, їм потрібно буде показувати охайне місто зі своєю історією. Адже кожен будинок є частиною культурного коду Києва.

2. Чи є точний перелік будівель, які ви обрали для списку? За яким принципом ви обирали будівлі?

Список є, з десятком власників та інвесторів ведемо перемовини. Навіть коли ми почали висвітлювати проблему, публікуючи інформацію про історичні будинки міста, які перебувають у неохайному чи зруйнованому стані, то визначили приблизно 30 будівель, котрі потребують негайної реконструкції.

3. Що саме ви маєте на увазі під термінами «реставрація» та «реконструкція»?

Адже останнім часом ці визначення отримали негативну конотацію через кейси із Міністерством соціальної політики і «Тарілкою» на Либідській.Реставрація в нашому розумінні – це передусім збереження їхнього первинного вигляду та усунення причин, внаслідок яких руйнуються будівлі. Якщо будинок перебуває у функціональному стані, тобто в ньому є перекриття, він стоїть. Реконструкція – це зміна основних параметрів, збільшення площі або потужностей будівлі, а також зміна капітальних стін чи перекриттів.

4. Ви згадуєте, що частина будівель перебуває у приватній власності, а частина – у державній чи міській. Якою саме ви бачите співпрацю між проектом «Дома Киева» та власниками будівель?

Розробка проектної документації, супровід і затвердження проектів із залученням професійних архітекторів та мистецтвознавців, пропозиції щодо розвитку приміщень. Простіше кажучи, це розробка концепції. Є будинок, і він має власника. Будинок стоїть у незадовільному або зруйнованому стані. Наше завдання – дати йому друге життя. Щоби візуально він відповідав історичній дійсності, мав свій функціонал, приносив гроші на власне утримання, був цікавим для інвестора.

У будинку можна відкрити готель, дохідний дім або адміністративну установу. Адже головна проблема полягає в тому, що більшість будинків не є прибутковими, тож вони не зароблять на власне утримання. Держава не завжди має змогу фінансувати історичні пам’ятки, це мають робити інвестори.

Будинок готелю Renaissance на розі Володимирської та Прорізної, фото Сергія Дідковського

Віктор Зотов


засновник архітектурного бюро Zotov&Co та CANactions

Щодо ініціативи зацитую Facebook: «Рекомендации для начинающих: начинайте!» Звісно, будівлі потрібно реконструювати чи реставрувати. Але я акцентував би увагу на іншому. У Києві дуже люблять «відновлення», тобто заміну старого новим. Я вважаю це злом, бо ціную автентичне, справжнє, навіть частково зруйноване.

Тобто я за те, щоб цінні будівлі захищати від подальшого руйнування, максимально зберігаючи те, що є. Пристосовувати його до нового життя.

Як саме це робити – із залученням приватного, державного чи міського капіталу – це не так важливо. Якщо в розвинених країнах «державна власність» означає гарантію суспільних цінностей, то в нас у державне управління (так само, як і в міське) йдуть ті, хто хоче красти і хто прагне легкого збагачення, паразитуючи на лохах.

Як не допустити пошкодження будівель під час цього процесу? Запозичуючи найкращий світовий досвід, захищаючи власні цінності, розвиваючи спільні цінності і створюючи тиск.

Будинок Михельсона на Пушкінській, фото Сергія Дідковського

Євген Петрощук


архітектор, учасник проекту «Нова Контрактова»

Це толкова справа. Я і сам, коли гуляю Києвом, часто помічаю знакові будинки, які, на жаль, перебувають у поганому стані. Той же будинок швидкої допомоги Йосипа Зекцера на Рейтарській чи будинок Сікорського на Ярославовому Валу.

Утім, у мене є багато операційних запитань: як це все будуть організовувати. Наведені у переліку будівлі перебувають у різних формах власності. Тож для того, аби почати процес, треба побудувати правильну юридичну схему. Якщо це власність міста, то як, на яких умовах і за чий кошт будуть проводити реставрацію? Урешті-решт, хто саме виконуватиме роботи і хто врешті буде використовувати будівлі?

Наприклад, будинок Сікорського перебуває у приватній власності. Через нього зараз кілька судів іде. Компанія Sikorsky Aircraft свого часу пропонувала за свої кошти відкрити там музей. Але через власників будівлі цю ініціативу не втілили в життя. Це непростий проект.

Із досвіду роботи над «Новою Контрактовою» ми знаємо, що співпраця з великою кількістю стейкхолдерів – від міської влади до громадських організацій – є непростою. Співпрацювати треба з усіма – і з представниками міського самоврядування, і з бізнесом, і з локальними спільнотами. Утім, потреба узгоджувати всі кроки з великою кількістю стейкхолдерів і проводити громадські слухання може сповільнити процес ухвалення рішень.

До того ж дуже важливо розрізняти терміни «реконструкція» та «реставрація». Реставрація – це, грубо кажучи, треба зробити будинок таким, яким він був; з такими ж архітектурними показниками, вхідною групою, плануванням тощо. Своєю чергою, реконструкція може бути і з розбудовою, зміною поверховості. У більшості випадків із цього списку необхідна саме реставрація, адже йдеться про відновлення історично-архітектурної цінності. До того ж більшість цих будівель є пам’ятками архітектури державного значення.

Якщо є завдання провести реставраційні роботи, відповідно треба розробляти проектно-кошторисну документацію – без помилок і похибок. Але я нормально ставлюся до цього забудовника: вони мають досвід у будівництві, реставрації та реконструкції.

Обкладинка: Сергій Дідковський для проекту «Будинки Києва»