Чому діти починають гризти нігті та як із цим боротися? Разом із педіатром і дитячою психологинею розбираємося, наскільки небезпечною для дитини може бути ця звичка та як правильно діяти батькам у такій ситуації.

Андрій Шиманський

лікар-педіатр МЦ «Мама Врач», спільнота «Свій.Док»

Антоніна Оксанич

дитяча та сімейна психологиня, гештальт-терапевтка

Андрій Шиманський: Звичка гризти нігті або онігофагія – це один з варіантів «поганих» звичок, які можуть формуватися у дітей, частіше віком від 3 до 7 років.  Це може бути як і просто звичка, своєрідна поведінкова реакція, що сформувалась на фоні нудьги чи інших звичок (смоктати пальці), та інколи це може бути симптомом порушення психічного стану дитини: стресу, тривоги та навіть депресії.

Це досить поширена проблема. У середньому, кожна третя дитина у віці від 3 до 10 років мала цю звичку. На сьогодні, науковці вказують на генетичну схильність: діти, батьки яких гризли нігті, значно частіше гризуть нігті також.

Антоніна Оксанич: У гештальт-підході гризіння нігтів розглядають, як психологічний симптом. Знак про те, що в житті дитини є емоційні проблеми, з якими вона не може впоратися самостійно. Це може бути все, що завгодно: тривога, страхи, пригнічена агресія.

Наприклад, дитина пішла в перший клас і почала гризти нігті. Імовірно, що причина ховається у напруженій ситуація у класі, яка її пригнічує. Це може бути реакція на адаптацію до нового середовища чи булінг. Дитина відчуває агресію й не знати, як її проявити ззовні, тож направляє ці емоції на себе – це аутоагресія.

via GIPHY

Таку звичку слід розглядати не як просто погану поведінку, а дивитися глибше. Якщо боротися лише із симптомом, наприклад, намазувати нігті спеціальним засобом, то проблема не зникне, а замість неї може з’явитися нова нав’язлива звичка.

Батькам дітей, в яких є схожа погана звичка, слід звернути увагу на емоційний стан дитини. Проаналізувати, як справи у школі чи в садочку, чи все добре в сім’ї, можливо, дитина недавно пережила або переживає стрес. Усі негативні емоції можуть бути пов’язані з виникненням цього симптому.

Про вплив на здоров’я

Андрій Шиманський: Звичка гризти нігті дійсно є проблемою і з нею правда варто боротися. Є 3 основні пункти, як це може впливати на здоров’я дитини.

  • Ураження нігтів і шкіри. Часто нігтьова пластина може деформуватися, порушується правильний ріст нігтів. На шкірі можуть утворюватися невеликі ранки. А пошкодження – це вхідні ворота для інфекцій.
  • Порушується формування зубів і прикусу. Якщо не боротися з цією проблемою, то з часом прикус може формуватися неправильно. Часто нижня щелепа в дітей, що гризуть нігті, висувається вперед. У майбутньому це може тягнути за собою й інші проблеми з організмом.
  • Дитина може хворіти частіше. Руки брудні й ми на них переносимо збудники різних бактеріальних чи вірусних захворювань. Це можуть бути й кишкові інфекції, і яйця гельмінтів та інше. Діти, які гризуть нігті, справді хворіють частіше.

Що робити?

Андрій Шиманський: Дитина гризе нігті несвідомо. Найгірше, що можуть зробити батьки: це сварити дитину, соромити її й занадто багато уваги звертати на це. Агресія від батьків і негативні емоції можуть погіршити ситуацію й звичка може дуже глибоко вкорінитися в життя дитини.

Покараннями та сварками батьки дійсно можуть уплинути на дитину й вона перестане гризти нігті. Але зазвичай, це призведе до формування іншої поганої звички (виривання волосся, психогенний свербіж та інше).

Батькам слід спокійно пояснити дитині, що це неправильно, і розібратися в причинах такої поведінки. Може бути таке, що дитина починає гризти нігті й це проходить самостійно, якщо трохи допомогти. Наприклад, коли відволікаємо дитину від цього. Але, якщо звичка з’являється на фоні стресу та інших проблем і є проявом психічних розладів, то вона не зникає сама, якщо з нею не працювати.

Антоніна Оксанич: Є дві крайності: батьки не звертають на це увагу й думають, що все пройде самостійно чи постійно роблять зауваження, навіть б’ють по руках. Це – дві хибні тактики боротьби з цією проблемою.

  • Знайти причину. Потрібно розуміти, що якщо дитина гризе нігті, це означає, що вона страждає та її щось мучить, але вона не може сказати словами, а говорить ось у такий спосіб. Тож батькам слід усвідомити проблему та спробувати знайти її причину. Не можна боротися лише із симптомом, батьки повинні розібратися із причиною того, що їхня дитина почала гризти нігті. Ця причина, як правило, завжди є.
  • Проговорювати, що відчуває дитина. Щоб діти не закривалися, а могли вільно спілкуватися з дорослими, слід ставитися до дитини з розумінням, з емпатією: дати зрозуміти, що вона в безпеці. Коли починає гризти нігті, запитати: «Скажи, що ти зараз відчуваєш?» або «Поговорімо з тобою». Так ми налаштовуємо дитину на контакт і це не дозволяє їй замкнутися на собі.
  • Робота з руками. Дітей добре заспокоюють іграшки-антистрес, можна ліпити щось із пластиліну чи тіста, також підходить малювання. Важливо не просто займати чимось дитину, а робити це разом. Неважливо, яким буде результат, концентруватися слід на процесі. Коли дитина робить щось разом із батьками, вона відчуває підтримку, почувається в безпеці. Так дорослі можуть працювати з їхніми страхами.

Андрій Шиманський: Якщо говорити про боротьбу саме зі звичкою, то важливо слідкувати за станом нігтів, тобто постійно їх підрізати (короткі нігті складніше гризти). Якщо дитина гризе нігті на великому пальці: можна використати пластир, щоб ізолювати його.  Пальці можна «сховати» від дитинки, наприклад використовувати рукавички чи звичайний пластир.

Якщо дитина починає гризти нігті під час іншої діяльності, наприклад, коли дивиться фільм: можна відволікти її увагу або зайняти  руки. Це можуть бути іграшки чи інші предмети.

via GIPHY

Покажіть дитині все багатство відчуттів – свідомо грайтеся з пальчиками малюка, дозволяйте чіпати різні середовища (гаряче, пухнасте, гостре), дозвольте гризти різні овочі, фрукти, силіконові іграшки – створіть максимальну кількість різних стимулів. Це допоможе розірвати зв’язок нігті-рот.

Можна кожного разу,  коли дитина гризе нігті, прости її не гризти пальчик, а легенько кусати нігті на пальцях: від мізинця і до великого пальця по черзі. Вона починає свідомо, зосереджено кусати пальці, їй це швидко набридає, увага зміщується й вона перестає це робити. Це ефективний лайфхак, але я б не радив із нього починати боротьбу зі звичкою.

Якщо ви самі не можете впоратися та розумієте, що проблема може бути глибшою – зверніться до спеціаліста. Не треба боятися психолога, не потрібно цього уникати, адже психолог дійсно може допомогти. А якщо вчасно не виправити ці проблеми, то з часом це може перерости в щось більш серйозне.

обкладинка: Grupo TCC