Текст: Юля Єльцова

Сучасні батьки часто надають перевагу активному стилю життя. Хтось ходить на зустрічі та події разом з дитиною, зрідка довіряючи її няням, хтось надає перевагу делегувати частину батьківських функцій професіоналам. Так чи інакше, всі стикаються з питанням, з якого віку можна залишати дитину зі сторонньою людиною.


ОЛЕКСАНДР ПОКРИШКІН
сімейний психолог

Сьогодні ми звідусіль чуємо, що близьке і тривале спілкування з матір’ю – чи не найважливіший досвід в житті малюка. Однак життя влаштоване інакше, і обставини змушують нас вдаватися до сторонньої допомоги і залишати малюка на деякий час з іншими людьми.

Якщо це близькі родичі (бабусі, дідусі і так далі), все достатньо просто: дитина і так з ними знайома, і можна передбачити її поведінку. Все складніше, коли такої можливості немає і доводиться звертатися за допомогою до нянь.

З психологічної точки зору сам факт перебування дитини ще з кимось, крім мами, сам по собі, не є критичним. Якщо няня достатньо чуйна, уважна до малюка, може тепло з ним поводитися, а не тільки виконувати обслуговуючу функцію, то це не буде шкодити психіці дитини. Але тут виникає багато сумнівів. Наскільки легко дитина буде сприймати розлуку з мамою? Наскільки їй буде комфортно з малознайомою людиною, і взагалі – чи доросла вона до цього? З якого віку малюків точно можна залишати з нянями?

На жаль, однозначно дати відповідь на це питання неможливо, оскільки діти розвиваються у своєму темпі і те, що легко для одного в шість місяців, буде неприємно іншому і у віці двох років. Якщо провести опитування серед знайомих чи написати таке питання на facebook, то ви напевне знайдете приклади і того, й іншого: хтось залишав з нянею дітей мало не з народження і ніяких складнощів не помітив, хтось брав зі собою у всі поїздки до п’яти років.

Тим не менш є кілька критеріїв, які варто враховувати, аби спілкування з нянею було психологічно безпечне для дитини.

Ступінь прив’язаності. Мама в ранньому дитинстві – найбільш близька людина. Дитина впізнає її не тільки зовнішньо, але й по голосу, запаху. Вміння спілкуватися з іншими людьми і заспокоюватися з їх допомогою розвивається поступово і приходить не відразу.

Тому якщо ви замислюєтеся про те, чи залишати дитину з нянею, є сенс оцінити, наскільки їй просто з іншими людьми, крім вас. Чи можуть вони її заспокоїти? Наскільки часто вони потребують вашої допомоги? Чи можуть інші люди вкласти дитину спати, чи це відбувається тільки з вами?

Чим вища потреба дитини в близькості з мамою, тим більше часу варто приділяти на її адаптацію до нових дорослих. І навпаки.

Грудне годування. Додаткова умова, яку варто мати на увазі при плануванні. Якщо дитина їсть лише молоко, то і розлука з матір’ю не може тривати довше перерви між годуваннями. Якщо малюк їсть з пляшечки, тоді можна зціджувати, і це збільшить термін відсутності мами. Також небажано поєднувати довготривалий від’їзд мами (наприклад, відпустку) і відлучення від грудного годування. Це додатковий стрес. Припинити грудне годування краще за місяць чи два до поїздки.

Терміни переходу. Життєві умови у всіх дуже різні, інколи доводиться міняти звичний стан речей доволі швидко. Для вразливих, емоційних дітей це стане лише зайвим навантаженням, раптові зміни їм даються тяжко.

Довіра до няні. Якщо ми залишаємо дитину з чужою людиною, то важливо відчувати впевненість, що це безпечно. Якщо вас непокоїть те, як няня спілкується з дитиною, як себе поводить, то дитина це відчує. Діти тонко вловлюють нашу напругу і тоді їм складніше звикнути до нової людини.

Підсумовуючи, хочу сказати, що уважне ставлення до потреб дитини, розуміння її індивідуальних особливостей і ретельний підбір няні допоможуть зробити їх спілкування легким для всіх.