The Village Україна у рубриці «Де ти працюєш» розповідає про цікаві нежитлові будинки Києва та людей, які в них працюють.

Фото: Юля Вебер, Анна Шакун

 Підпишись на THE VILLAGE УКРАЇНА В TELEGRAM – усі головні тексти тут.

Адреса: вулиця Ярославів Вал, 7

Площа: 635 м²

Архітектор: Владислав Городецький

Стиль: мавританський

Відкриття: 1902 рік

Кількість працівників: 20

Як доїхати: від метро «Золоті ворота» вулицею Ярославів Вал

Кенасу – молитовний дім караїмів, де нині розташовується Будинок актора – звели на початку ХХ століття за проектом архітектора Владислава Городецького.

Споруду було прикрашено куполом з ліпленням і різьбленням італійського архітектора Еліо Саля з використанням досить дорогого в той час матеріалу – цементу.

Після ре­волюції 1917 року кенасу закрили, а через 10 років передали в користування просвітнім ус­та­новам. Під час Другої світової війни тут пра­вила­ся римо-ка­толиць­ка служба, потім діяв ляль­ко­вий театр, а згодом – кіно­те­атр. За часів ра­дянсь­кої влади було втра­чено час­ти­ну архітек­турних де­талей будівлі, зокрема купол кенаси.

З 1981 року в цій будівлі розташовується Будинок актора – культурний заклад, де проходять вистави Київського класичного художнього альтернативного театру, виступи музикантів і творчих колективів. Вхід до Будинку актора здійснюється через прибудову, яку спорудили на час реставрації 1968 року.

У зв’язку з реставрацією договір оренди будівлі колишньої караїмської кенаси, укладений з Будинком актора, закінчується 19 квітня 2019 року. Колектив закладу культури вважає, що влада хоче під виглядом реставрації почати будівництво нового комерційного об’єкта та припинити їхню роботу.

У відповідь заступник голови КМДА Валентин Мондриївський запевнив, що проект реставрації передбачає лише ремонтні роботи, перебудов і зміни цільвого призначення будівлі не буде.

У листопаді 2018 року директорка Будинку актора Вікторія Московенко зареєструвала петицію, де вимагає надати інше приміщення на час реставрації та гарантувати повернення до цієї будівлі або стати в ній «рівноправною творчою складовою» опісля.

Наразі відомо, що питання подальшої оренди приміщень кенаси вирішать лише після завершення реставрації – відбудеться конкурс на оренду будівлі.


Інна Іванівна

завідувачка господарства

Потрапила в Будинок актора випадково. Якраз шукала роботу, а сюди потрібна була людина, що завідуватиме господарством. Ось уже 33 роки тут працюю.

Робота подобається, хоч воно й важко мати на шиї велике господарство: прибиральниці, двірнички, а щось треба і поремонтувати. Багато господарських питань. Але ми стараємося, щоб людям тут було затишно.

Немає в місті такого культурного закладу, як у нас, зважаючи на ціни та повагу до людей. До нас ходять більше бідненькі люди, середній клас. Події тут відбуваються щодня. Зал на 200 місць завжди заповнюється майже повністю. Квиток коштує від 50 до 250 гривень.

У нас проходять і театральні, і музичні заходи. Молоді актори показують себе – немало відомих у нас «повиростало». Прийшли сюди 16-річними, а тепер знаменитості: співаки в оперному театрі, актори у театрах Франка, Українки. А ще колективи зі всієї країни приїжджають виступати.

Оскільки від держави ми не отримуємо жодної копієчки, то беремо маленьку плату з театрів. Бо самостійно платити великі гроші за це приміщення не можемо, немає доходів. Ми театрам допомагаємо себе показати, а вони за освітлення, прибирання дають кошти. Із цих усіх копієчок і складаємо гроші на велику оренду.

Ця будівля потребує реставрації. Загалом треба дах поремонтувати, але нам цього не дозволяють. Пам’ятка архітектури, тому не маємо права ні цвяшка забити, ні покулупати зайвого. Усередині ми робимо косметичні ремонти, щоб було чистенько, до ладу. І все за свій кошт.

Ось у залі на батареях решіточки і балкончик – збереглися з 1900 року. Роялю понад 100 років. Це Steinway (Steinway & Sons – світова компанія, яка виготовляє музичні інструменти вищого класу – ред.). Ми його бережемо як зіницю ока.

Місто сюди нічого не вкладало. Це вперше за весь час, що я тут працюю, влада вирішила зробити реставрацію. Земелька тут дорога, місце золоте. Якщо зроблять реставрацію і вкладуть сюди величезні кошти, уявіть, якою буде оренда. Зрозуміло, це не робиться для такого класу людей, що нас відвідує.

Я не дуже часто ходжу сюди на виступи. Лише зрідка, коли на душі важко чи коли щось дуже цікаве для мене. Наприклад, люблю, коли в нас оркестр дає концерт або київські солісти співають. На Ольгу Басистюк (українська співачка – ред.), звісно, не можна не піти. На акордеоніста Ігоря Завадського ходжу, а ще коли грають Тамара Яценко та Сумські.


Борис Володимирович

охоронець

Колись я був трактористом у колгоспі. Скільки тут працюю – і сам не пам’ятаю, більш як 10 років приблизно. Займаюся всім потрохи: як можу допомагаю, охороняю, прибираю. Колектив у нас дружний. Охоронців є троє, працюю добу через дві. Усю зміну працювати – без проблем. Щоб не сумно було, читаю книжки, у мене тут (у сторожовому приміщенні – ред.) телевізор є.

Ходив на виступ у Будинок актора тільки раз – на концерт музиканта Завадського. Сподобалося.


Вікторія Московенко

директорка

Питання реставрації від нас, як і від громади загалом, закрите: ми не знаємо, що планує київська влада, у який спосіб реставруватимуть будівлю і чиїм коштом. Кажуть, що це буде об’єкт культурного призначення, але проект не оприлюднений. 1 лютого на засіданні в Київраді ухвалили рішення, що тільки-но проект пройде держекспертизу – його оприлюднять.

Наразі в бюджеті грошей на реставрацію будівлі немає. Про це кажуть самі чиновники. Наприклад, Мондриївський – заступник голови КМДА – сказав, що на реставрацією є 500 000 гривень. Потім виявилося, що це гроші лише на закінчення проектної документації виділено, а на саму реставрацію зараз коштів немає. На засіданні в Київраді підтвердили, що проект реставрації планують завершити лише в квітні-травні, після чого проведуть експертизу, а вже потім будуть звертатися за виділенням грошей на реставрацію. Тобто коли будуть кошти на це – невідомо. І навіть якщо їх виділять, роботи розпочнуться не раніше як восени 2019 року.

Підприємство «Будинок актора» орендує це приміщення уже 38 років і фактично зберігає для міста історичну будівлю. Натомість нам на час реставрації не запропонували жодного тимчасового приміщення. Після мітингу під Київрадою нас нарешті почули. Будинок актора може розміщуватися в прибудові до будівлі – її спорудили під час реставрації 1968 року. Прибудова лише переходом прилягає до кенаси. Там ми можемо продовжувати свою діяльність далі: проводити камерні концерти та вистави. Влада ще буде розглядати це питання.

Ми сплачуємо за оренду приблизно 120 000 гривень на місяць. Платимо за саму будівлю і за земельну ділянку, на якій вона розташовується. У нас демократична політика цін на квитки, люди мають змогу нас відвідувати – і середній прошарок, і інтелігенція. Для митців, колективів, – а це здебільшого незалежні некомерційні театральні та музичні колективи, – ми створюємо умови для розвитку, вони платять невисоку оренду. Так само студенти консерваторії, театральної академії – творча молодь, яка хоче пройти апробацію, може це зробити тут. Зал філармонії недоступний для музикантів, для них це дуже дорого. А Будинок актора практично не поступається філармонії своїми акустичними властивостями. Щоб забезпечувати свою діяльність ми здаємо в оренду будинок, який розташований у дворі – він наша власність. Зароблені гроші повністю пускаємо на розвиток Будинку актора.

Можна уявити, якою буде орендна плата, якщо тут проведуть повну реставрацію із відновленням купола, стелі, іншими перелаштуваннями. Ми не матимемо переважного права на продовження договору. Будівлю виставлять на конкурс – а це хто більше заплатить грошей. Можна зрозуміти, хто в цьому зацікавлений і яка буде політика цін.