The Village Україна продовжує серію матеріалів, в яких запитує людей різних професій, як вони заробляють і на що витрачають гроші. У новому випуску – історія про стоматолога.

Підтримай The Village!

робота

Стоматолог

Доходи:

55 000 грн

у середньому чистого доходу


Витрати:

8 000 грн

Квартира

8 000 –

10 000 грн

Їжа

6 000 грн

Транспорт

20 800 грн

Оренда кабінету

3 500 –

8 000 грн

Навчання

10 000 ГРН

Матеріали й обладнання

Як стати стоматологом

Стати стоматологом мене змотивували батьки, і вже у 8 класі знав, якою буде майбутня професія, тому моє навчання рухалося в цьому напрямі: активно вчив хімію, фізику, біологію. Зараз мені 30 років, а коли я вступав на стоматологію, ще не було так багато стоматологічних клінік, були тільки звичайні державні поліклініки. Навряд чи нормальна дитина в той час могла захотіти стати стоматологом після радянської стоматології, де всім робили боляче й на пацієнта виділяли 15 хвилин. Зараз ситуація змінилася, є багато гарних стоматологічних клінік, тому, думаю, сучасні діти вже можуть мріяти про цю професію.

Якщо лікарі різних профілів вчаться на лікувальній справі, а потім можуть обирати спеціалізацію, то для того, щоб стати стоматологом, потрібно із самого початку вчитися саме на нього. Навчання триває 5 років, після цього треба пройти ще 2 роки інтернатури.

Навчаєшся 5 років, проходиш інтернатуру ще 2, водночас ти без грошей і тупо нічого не вмієш робити, бо в медичному ВНЗ цього не вчать

Я вчився в Полтавській стоматологічній академії, яка вважалася найкращим ВНЗ для стоматологів ще за часів СРСР, її якість навчання поважають досі. 5 років провчився в академії, а потім поїхав у Київ на інтернатуру, яка тривала 2 роки.

Після навчання в мене ніколи не було думок про те, щоб змінити професію, точно знав, що хочу бути стоматологом і займатимуся цим усе життя. Але, як показує практика, лише десь 30% людей, які зі мною вчилися, працюють стоматологами, усі інші змінили спеціальність: дехто зрозумів, що це не його, а в багатьох людей просто не виходило пробитися в клініку, де їх могли навчити, як працювати. Плюс, навчаєшся 5 років, проходиш інтернатуру ще 2, водночас ти без грошей і тупо нічого не вмієш робити, бо в медичному ВНЗ цього не вчать нормально. Тож починаєш вчитися працювати тільки на практиці.

Так склалося, що в Києві в мене були знайомі, які мали свій стоматологічний кабінет, тому домовився, що буду в них асистентом стоматолога та вчитимуся під час першого року інтернатури. Цей час я просто простояв за спиною в лікаря, дивився, що він робить і трохи допомагав.

Потім зрозумів, що ще один рік інтернатури без грошей я не витримаю, треба щось робити. Тож почав шукати роботу. Мені запропонували її в новій клініці в селі під Києвом. Коли запитали, скільки я працюю, збрехав, що вже 2 роки. Насправді в мене ще тряслися руки. На початку було дуже страшно навіть укол зробити пацієнту, не кажучи про те, щоб поставити пломбу. Але за 2–3 місяці страх почав відходити.

Особливості роботи

Якщо не рахувати інтернатуру, то в професії я вже 7 років. Моя спеціалізація – загальна стоматологія. Я займаюся терапією, а саме – ставлю пломби, роблю чистки, відбілювання, також ортопедією, тобто роблю вініри, коронки, накладки тощо. Іноді лікую зуби дітям.

У професії стоматолога є сезонність. Як тільки змінюється погода, загострюються хронічні процеси в організмі й починається: лізуть зуби мудрості й тиснуть на всю щелепу, з’являється біль, нагноєння. Тому восени й навесні пацієнтів, зазвичай, більше. І якщо один пацієнт приходить із вісімкою, я знаю, що треба чекати з такими проблемами ще 2–3 людей, – така сезонна закономірність. Так само відбувається із запаленням у кістці зуба.

Мій робочий графік буває різним: можу працювати взагалі щодня, але зараз працюю 3–4 дні на тиждень по 6 годин. Усе завжди залежить від кількості пацієнтів. В один день у мене може бути 6 пацієнтів, в інший день – лише 1. На одну людину я виділяю мінімум годину часу, але переважно це 1–2 години, бо з кожним треба ще поговорити, пояснити, що ми будемо робити, часто треба заспокоювати людину й пояснювати, що боляче я робити не буду. Якщо стане боляче, зробимо укол, і все, мучити нікого не буду. Коли робота велика, наприклад, протезування, мені зручніше виділити на одного пацієнта 6 годин, щоб мати можливість зробити перерву, попити кави й нікуди не поспішати.

Лікарі-стоматологи часто мають проблеми зі спиною. Я вважаю, що до ціни своїх послуг ми маємо додавати вартість масажів. Навіть за державними санітарними правилами стоматологи мають право працювати найменше з усіх лікарів – 5–6 годин на день.

Практично кожен пацієнт приходив із гострим болем не тоді, коли ще можна щось урятувати, а коли зуб болить тиждень, знеболювальне більше не допомагає, щока розпухла

Коли працював у клініці в селі, я був єдиним стоматологом на все село, до мене приїжджали лікуватися всі його жителі, бо іншого місця не було. І практично кожен пацієнт приходив із гострим болем не тоді, коли ще можна щось урятувати, а коли зуб болить тиждень, знеболювальне більше не допомагає, щока розпухла й зібралася купа гною. Зараз я більше не хочу лікувати таких пацієнтів. По-перше, у них немає достатньо грошей, тому вони й відтягують лікування, а це означає, що максимально якісний результат не вийде, по-друге, я просто не отримую задоволення від роботи з такими людьми.

Зараз усі мої пацієнти більш-менш регулярно слідкують за своїми зубами. У мене є свій сервіс, який нагадує кожному, що раз на пів року потрібно робити чистку зубів, адже що чистіші в тебе зуби, то менша ймовірність того, що з’явиться карієс та інші проблеми із зубами. А якщо навіть карієс і з’явиться, то я відразу побачу це в пацієнта та змотивую швидше поставити пломбу. Тоді треба буде менше спилювати зуб, не потрібно буде лікувати канали та ставити коронку.

У всьому світі є рекомендація – ходити до стоматолога раз на пів року. У країнах зі страховою медициною є таке правило: якщо тобі поставили пломбу й ти хочеш на неї гарантію, не забувай приходити на професійну чистку раз на пів року. Якщо пройшло хоча б пів року й один день, а ти не прийшов, то гарантія злітає, далі лікування лише за свої гроші.

Чи були в мене провали? Вони бувають у всіх. Один із найчастіших провалів стоматологів – неякісно поставлена пломба, яка потім випадає. Але важливо розуміти, що коли відпадає тимчасова пломба, це нормально. Нещодавно пацієнт надіслав мені фото свого обіду і тимчасової пломби у себе в руці, показуючи, що моя пломба відпала. Але на те вона й тимчасова, щоб її легко можна було дістати.  Тому якщо вона випадає трохи раніше, в цьому немає нічого страшного.

Другий варіант провалу, коли стоматолог лікує канали в зубі й там ламається інструмент. Таке теж трапляється в усіх. Якщо якийсь стоматолог скаже, що в нього не ламалися інструменти в каналі пацієнта, це буде неправдою. Звісно, це дуже неприємно, бо залишки інструмента не дістати без мікроскопа та підготовки. Коли зі мною це вперше трапилося, хотілося провалитися під землю. У такій ситуації ти маєш вирішити сказати про це пацієнту, і він на тебе наїде (бо не всі ставляться з розумінням) або просто нічого не казати й залишити шматочок інструмента там. Нічого страшного через це не станеться. Іноді навіть буває таке, що приходить пацієнт із залишком інструмента в каналі, ти бачиш його на рентгені, але розумієш: щоб витягти його, треба зробити дірку в зубі. А це гірше, ніж залишити його там. Тому краще обійти цей інструмент, правильно промити, запломбувати й залишити його всередині назавжди.

Якщо стоматолог скаже, що в нього не ламалися інструменти в каналі пацієнта, це буде неправдою

Найчастіша проблема, з якою приходять пацієнти, – це неякісне лікування кореневих каналів. Коли лікуєш без спеціальних інструментів, ти не можеш якісно запломбувати канал. Наприклад, якщо немає апекслокатора (інструмент, який показує довжину каналу), ти не можеш точно його запломбувати, а якщо не допломбовуєш, там може залишитися інфекція, що призведе до запалення в кістці. Це досить поширена штука, яка буває практично у всіх людей, які лікували їх 5–6 років тому. У таких випадках я переліковую канали під мікроскопом, через пів року роблю повторний рентген-знімок.

У моїй практиці кілька разів бувало таке, що люди приходили полікувати зуб, але настільки хвилювалися, що просто йшли. Наприклад, одного разу прийшов молодий чоловік на видалення зуба, було зрозуміло, що він дотягнув до останнього. Він сів, йому зробили укол, а він каже: «Я дуже хвилююся. Можна, вийду покурити?» Більше він не повернувся.

Популярна в стоматологів послуга – відбілювання. Воно буває двох типів: домашнє й офісне (професійне). Здебільшого домашні відбілювальні системи не дають хороший результат, вони мають багато мінусів. Наприклад, один мій пацієнт вирішив відбілити зуби в домашніх умовах увечері, випадково заснув із засобом, а потім увесь тиждень не міг нічого їсти через чутливість. Водночас сильного результату не було. Тому раджу відбілювати зуби лише в стоматолога, але й для цього треба обрати хорошого лікаря. Якщо в стоматолога неякісна китайська лампа, яка пересвічує зуби, пацієнт не висидить навіть 20 хвилин і матиме сильну чутливість.

Нові пацієнти іноді думають, що я буду викачувати з них гроші, особливо це стосується тих, хто приходить не за рекомендаціями. Їм здається: якщо я ставлю тимчасову пломбу, а тільки потім постійну, значить, витягую додаткові гроші. Але насправді це не так, тому що є світові протоколи лікування, які мають певні вимоги, саме їх я й використовую в роботі. А от протокол лікування в Україні відрізняється, він досить невибагливий. Ось простий приклад для порівняння: лише 2 роки тому я дізнався, що в шостому верхньому зубі 4 канали, а в Україні нас усе життя вчили, що їх 3. Багато лікарів і досі лікують тільки 3 канали, але сучасні дослідження показують, що в 95% випадків у шостому зубі їх 4. Якщо ти не полікуєш четвертий канал, через пів року там буде запалення. Тому коли йдеш до дешевшого лікаря старої школи, будь готовим через пів року платити вдвічі дорожче за перелікування.

Важливо правильно обирати стоматолога. Це має бути людина, яка їздить на курси, вкладає кошти у своє навчання та лікує за міжнародними протоколами. Ще один індикатор, який вказує на високий рівень професіонала – це фотоапарат. Зараз кожен хороший стоматолог має фотоапарат, який потрібен для того, щоб робити фотографії до й після та краще оцінювати результат роботи, а також показувати пацієнту всі етапи лікування. Бажано, щоб стоматолог лікував під мікроскопом, адже він у 24 рази збільшує зуб. Це те, що підвищує якість лікування, бо без нього лікар не може бачити зуб настільки добре. Звичайно, наявність мікроскопа збільшує вартість послуги, але вже доведено, що значно вигідніше відразу витратити трохи більше, аніж потім переліковувати й переплачувати вдвічі.

Дохід

Стоматологи не працюють на ставці, а отримують відсоток від вартості послуг. Як тільки я прийшов у клініку, отримував 25% на ортопедії й 30% на терапії. Зараз у більшості мережевих клінік максимум, який отримує стоматолог, – від 20% до 30%. Так середньостатистичний стоматолог, який працює в клініці, заробляє десь 1 000–1 500 доларів на місяць.

Вигідніше працювати на себе й орендувати власний кабінет, якщо маєш своїх пацієнтів.

У свій перший місяць роботи в клініці я заробив 3 500 гривень за курсом долара 8. У той час я знімав кімнату в Києві, на Червоноармійській (зараз Велика Васильківська – ред.), за 1 200 гривень. Але не можу сказати, що я почувався в чомусь обмеженим. У другий місяць роботи мені вдалося заробити 5 000 гривень, далі доходи росли – і за пів року я вже заробляв близько 1 000 доларів.

Десь за 3–4 роки роботи стоматологом я зібрав свою базу клієнтів. Думаю, зазвичай стільки часу лікарю й потрібно, якщо якісно виконувати свою роботу. Зараз я винаймаю власний стоматологічний кабінет у центрі Києва та лікую своїх клієнтів. Оскільки працюю на себе, то заробляю в середньому десь 2 000 доларів чистого доходу (з вирахуванням витрат на оренду кабінету, матеріали й інструменти).

Вартість послуг:

  • Лікування карієсу – 1 300–2 000 гривень
  • Лікування каналів зуба – 1 500–4 000 гривень
  • Відбілювання зубів – 2 800 гривень
  • Чистка зубів – 1 000–1 500 гривень
  • Видалення зуба – 1 000–2 000 гривень
  • Встановлення безметалевих керамічних конструкцій (вінір, накладка, коронка) – 200–350 доларів.

Витрати

Я знімаю стоматологічний кабінет у центрі Києва, тут, напевно, найвища вартість оренди в Україні. Кабінет із кріслом на 6 годин на день коштує 1 300 гривень, тож на місяць я витрачаю на оренду в середньому 20 800 гривень. Це не мало, але однаково, коли працюєш на себе, заробляєш більше, ніж коли ти працівник клініки.

Інструменти, обладнання та всі матеріали в мене мають бути своїми. Переважно я багато витрачаю на пасту для відбілювання: лише гель для кожного пацієнта коштує 300–400 гривень. Думаю, що в середньому на матеріали й інструменти витрачаю десь 10 000 гривень на місяць. Ще планую купити свій мікроскоп, він коштує 10 000–11 000 доларів.

Я постійно відвідую професійні курси. Для стоматолога навчання – це обов’язковий вид діяльності. По-перше, це підвищує твою кваліфікацію, а по-друге, самооцінку, бо ти бачиш, з якими проблемами стикаються лікарі, які можуть тебе чогось навчити, бачиш їхні помилки й розумієш, що в тебе все відбувається так само. Один теоретичний курс, коли тобі цілий день читають лекцію, коштує десь 3 500–4 000 гривень, практичний курс – 200–300 доларів. Зазвичай щомісяця ходжу на якийсь курс.

Для стоматолога навчання – це обов’язковий вид діяльності

Регулярно вкладаю у свій бренд, витрачаю на рекламу в Instagram приблизно 300 доларів на місяць. Саме зараз не роблю цього, тому що маю достатньо пацієнтів, але коли бачу, що більшість своїх пацієнтів уже доліковую – купую рекламу, щоб знайти нових.

Щиро кажучи, зазвичай, не підраховую свої витрати, але приблизно можу пригадати. Я живу за містом і витрачаю на оренду квартири 8 000 гривень на місяць. Щодня їжджу на автомобілі, тож на транспорт йде десь 200 гривень на день і близько 6 000 на місяць.

Переважно вдома я не їм, харчуюся в закладах, люблю курити кальян. У середньому у звичайний робочий день витрачаю приблизно 500 гривень на заклади. За місяць виходить орієнтовно 8 000–10 000 гривень.

Раз на місяць-два їжджу до батьків за 400 км від Києва. Іноді хочеться з’їздити в Одесу відпочити. На таку поїздку можу витратити мінімум 10 000 гривень на кілька днів.

Ілюстрації: Анна Шакун