З 24 лютого всі військовозобов’язані та здорові чоловіки від 18 до 60 років підлягають загальній мобілізації. Водночас підприємства, які є критично важливими для економіки, можуть забронювати своїх працівників, тобто отримати для них відстрочку.

Закон про бронювання військовозобов’язаних працівників від мобілізації Верховна Рада ухвалила в листопаді 2022-го. У січні 2023-го затвердили новий порядок бронювання, а також критерії для підприємств, за якими їх визнаватимуть критично важливими для економіки.

Станом на середину березня за новим порядком забронювали 2176 осіб, таку статистику надав Кабмін на запит редакції Forbes. Водночас у двох бізнес-асоціаціях, що входять до числа найбільших в Україні, нам повідомили, що жоден із їхніх учасників на момент публікації не пройшов процедуру цілком і досі не отримав статусу заброньованого.

Разом із юристом, а також представниками IT Ukraine Association і Європейської бізнес-асоціації (EBA) розбираємося, як відбувається бронювання за новою процедурою, скільки це триває, чому мало кому досі вдалося пройти всі етапи та як можна оптимізувати процес.

Цей матеріал підготували за підтримки наших читачів

Дорожня карта процедури бронювання від мобілізації. Інфографіку розробила асоціація IT Ukraine

Антон Сінцов

радник юридичної фірми Asters, який бере участь у проєкті юридичної підтримки Bron’ Legal Support


Як отримують статус критично важливого підприємства

Коли компанія вирішує забронювати працівників, вона має три варіанти, як це зробити. Перший варіант – це через мобілізаційне завдання, яке, як правило, визначає уряд або інші держустанови. Другий варіант – це через державний контракт щодо задоволення потреб ЗСУ чи інших військових формувань. І третій спосіб – отримати статус підприємства, критично важливого для функціонування економіки та задоволення потреб населення.

Зараз, звичайно, бізнеси найчастіше обирають саме третій варіант. Він умовно поділяється на два кроки. Перший крок – це отримання статусу критично важливого, а другий – подача списків на бронювання.

Компанія спочатку дивиться на критерії, визначені порядком бронювання, обирає для себе актуальні та подає заявку до відповідного міністерства або військової адміністрації для визнання її критично важливою.

Підприємства мають відповідати щонайменше трьом критеріям (для деяких галузей, наприклад, паливо-енергетичної, соціальної сфери, медіа – двом) із переліку, серед якого є такі:

  • загальна сума сплачених бізнесом податків та інших зборів перевищує 1,5 мільйона євро;
  • сума річних надходжень підприємства в іноземній валюті складає не менш як 32 мільйони євро в еквіваленті;
  • підприємство має стратегічне значення для економіки та безпеки держави відповідно до затвердженого переліку;
  • підприємство має важливе значення для галузі національної економіки чи для задоволення потреб територіальної громади;
  • немає заборгованостей зі сплати ЄСВ;
  • середня місячна зарплата працівників не менша за середню заробітну плату в регіоні; 
  • є резидентство в «Дія.City».

Четвертий пункт передбачає, що профільні міністерства чи місцеві адміністрації можуть встановити свої так звані «підкритерії» для бізнесів, за якими їх визнаватимуть критично важливими. Свої підкритерії, зокрема, уже є в Мінагрополітики, Мінекономіки, Міненерго, у Київської міської й обласної військових адміністраціях. Поступово підкритерії затверджують й інші міністерства та адміністрації, щоб дати більше можливостей бізнесам бронюватися.

Тож якщо компанія, наприклад, із семи критеріїв відповідає тільки двом, вона може заглибитися в четвертий пункт і подивитися, які ще критерії є в окремих міністерств чи адміністрацій (можливо, вона відповідає якомусь із них).

Кожен орган визначає для себе щось окреме, унікальне для відповідної галузі. Наприклад, Мінагрополітики встановило, що підприємство має відповідати певним КВЕД та обробляти не менш як 1000 гектарів землі або мати не менш як 50 працівників. У Київській МВА приблизно 20 підкритеріїв, які структуровані за напрямами діяльності, як-от комунальні послуги, прибирання, перевезення й інші.

Встановивши підкритерії, кожен орган сам визначає, якій кількості з них бізнес має відповідати – одному, двом чи трьом. Усе дуже варіативно.

Кожен критерій має бути підтверджений відповідними документами

Наприклад, резидентство в «Дія.City» підтверджують відповідним витягом. Якщо йдеться про податкові показники, їх треба брати в податковій. Показники щодо заробітної плати компанія або самостійно формує, або робить запит до Держстату, і він надає цю інформацію. Потім, коли цей пакет документів сформований, до нього додають податкові звіти та надсилають в обрану держустанову для отримання статусу.

Заявка може подаватися у профільне міністерство або в ОВА. Тобто це може бути не тільки Мінекономіки, а, залежно від галузі, Мінагрополітики або Мінцифри. Аграрії здебільшого подаються в Мінагрополітики. Але є, наприклад, не дуже великі аграрії, які не дотягують до тих критеріїв, які встановило міністерство. Тоді вони можуть подивитися, чи їм підходять підкритерії, які встановила ОВА. Якщо так, то вони подають заявку туди.

Судячи з уже наявної практики, на отримання статусу критично важливого підприємства йде до двох тижнів, якщо немає зауважень щодо документів. Але треба розуміти, що кількість заявок збільшується, відповідно, можуть збільшитися й терміни розгляду. Рішення діє впродовж року, його треба щороку поновлювати.

Про подання списків працівників на бронювання

Коли компанія отримує рішення про визнання її критичної важливості, далі вона формує наступний пакет документів, уже безпосередньо на бронювання, до того ж органу, який визнав її критично важливим.

Цей пакет має містити список працівників на бронювання. Забронювати можна до 50% військовозобов’язаних співробітників. Цей список також не може містити осіб із дефіцитними військово-обліковими спеціальностями, якщо тільки це не директори або заступники керівників.

Документи співробітників подавати не потрібно, потрібно лише внести інформацію про них до таблички у списку на бронювання. Там мають бути вказані військово-облікова спеціальність, звання особи та ТЦК і СП, де вона стоїть на обліку.

До цього списку також додають лист-обґрунтування з певними положеннями. Залежно від установи, куди подають список, ці положення можуть бути різними. Ключовою вимогою є те, щоб директор або особа, яка підписує лист-обґрунтування, засвідчила, що військово-облікові документи працівників відповідають військово-обліковій інформації в поданих табличках.

Третім документом є довідка про кількість військовозобов’язаних. Вона має містити інформацію про загальну чисельність працівників, про кількість військовозобов'язаних на підприємстві, а також інформацію про те, скільки осіб заброньовано та скільки планують забронювати. Як уже зазначали, забронювати можна до 50% військовозобов’язаних.

У листі-обґрунтуванні має бути також вказана інформація про рішення, яким компанію визнано критично важливою. Деякі компанії додають і саме рішення до пакета документів.

Найбільше питань у бізнесів виникає на етапі подання списків на бронювання. Наприклад, хто такі військовозобов'язані? Чи є військовозобов'язаними, наприклад, люди з приписними? Або, наприклад, людина старше 27 років, а в неї приписне. Чи вона є призовником, чи вона є військовозобов'язаним? Тобто є багато проблемних питань, які компанія має розуміти, перш ніж ухвалювати стратегічні рішення щодо того, чи подавати працівників на бронювання, чи не подавати.

Детально списки, як правило, пропрацьовує Генштаб. І навіть якщо профільне міністерство «пропустило» списки, то Генштаб може бути більш прискіпливим. Поки що на практиці виникає ситуація, коли списки можуть аналізувати довше, ніж 30 днів. Упродовж цього періоду Генштаб опрацьовує інформацію про осіб, яких включили до списку, звіряє військово-облікові спеціальності та звання. Наприклад, якщо в певної особи ця інформація застаріла, то Генштаб одразу бачить, що вона давно не була в військкоматі, і таких осіб вони просто не погоджують або повертають подачу на доопрацювання.

Тобто перевірка може затягнутися. Одна справа, коли у списку три людини, і зовсім інша, коли подають список із 200, 300, 800 осіб. Буває й так, що компанія подає список, де перевищений ліміт у 50% від загальної кількості військовозобов’язаних працівників. Це обмеження діє майже для всіх галузей (є своя специфіка по енергетичній), але є застереження, що в разі обґрунтованої підстави можна подати більш як 50% військовозобов’язаних працівників на бронювання.

Під час роз’яснювальних вебінарів за участі Мінекономіки та Генштабу з’ясувалося, що дев’ять із десяти заявок подають якраз із перевищенням 50% ліміту. І тут йдеться не про компанії з IT, таке трапляється у великих концернах чи агрокомпаніях. Генштаб не встигає оперативно аналізувати всі ці обґрунтування, і тому вони схиляються до того, щоб «завертати» такі заявки та все ж вимагати дотримання ліміту в 50%.

Наскільки відомо, наразі Генштаб має намір повертати всі заявки, що надходитимуть із неактуальною інформацією. Будуть винятки, наприклад, якщо є великий перелік, і в ньому до п'яти осіб із неактуальними або некоректними даними, тоді їх можуть викреслити й далі список пропустити. Але в більшості випадків такі списки будуть повертати на доопрацювання.

Важливо, що, якщо компанії відмовляють на будь-якому з етапів, то вся процедура починається з початку.

Що відбувається далі

Якщо Генштаб погоджує список, його передають до Мінекономіки, яке ухвалює остаточне рішення. Далі процедурно ця інформація знову повертається до Генштабу, який має довести її до військових комісаріатів (ТЦК і СП).

Тобто тут треба зважити, що сам витяг про бронювання з наказу Мінекономіки ще не означає, що особа остаточно заброньована. Так, постанова дійсно передбачає, що витяг про бронювання дає підстави для відстрочки. Проте, скажімо так, з практичної точки зору, фіналізацією процедури бронювання є постановка осіб на спеціальний облік. Ця процедура якраз передбачає доведення інформації про бронювання до ТЦК і СП.

Військкомати, якщо в них будуть якісь зауваження до документів, наприклад, неправильно вказані прізвище, ім’я та по батькові (за наявності), рік народження, військово-облікова спеціальність (профіль) тощо, мають право не поставити певних осіб на спеціальний облік. На практиці нам відомі випадки, коли в осіб із витягами, але без постановки на спеціальний облік виникали проблеми з ТЦК і СП.

Бронювання може надаватися на строк до шести місяців. На практиці ми не бачили, щоб його надавали на строк менш як пів року, такі терміни, як правило, фігурують у наказах.

У якому вигляді подаються документи

У більшості міністерств подання документів відбувається через електронну пошту. У Мінагрополітики, наприклад, є електронний кабінет, через який можна подаватися на бронювання. Це поки що єдиний орган, який у такому форматі приймає заявки, решта роблять це через email. Відомо, що деякі військові адміністрації приймають документи навіть у друкованому вигляді, бо процедура передбачає таку можливість.

Що з ФОПами

Постанова про новий порядок бронювання розроблена для штатних працівників. Асоціація ІТ Ukraine вносила пропозиції про додавання туди також фізичних осіб підприємців, бо, наприклад, на ринку IT саме в такому форматі найчастіше відбувається співпраця. Проте фактично ні ФОП, ні гіг-спеціалісти наразі не підлягають бронюванню.

Тобто теоретично, якщо ФОП відповідає критеріям для критично важливих підприємств, то він може самостійно податися на бронювання. Але на практиці ці критерії для ФОП наразі недосяжні, тобто питання з можливістю бронювання для ФОП досі залишається невирішеним.

На якому етапі процедури перебуває більшість компаній

Зараз більшість бізнесів уже отримали рішення щодо статусу критично важливого підприємства. Деякі вже подали заявки на бронювання, вони наразі на розгляді в Генштабі. Відомо, що певну кількість компаній Генштаб уже пропустив далі на Мінекономіки, тому найближчим часом, імовірно, будемо чути на ринку, що певні компанії вже пройшли процедуру бронювання й отримали відповідні накази. Наскільки відомо, у більшості випадків поки що першочергово бронюють працівників державного сектору.

Як можна покращити процедуру бронювання та чому це важливо для бізнесу

Костянтин Васюк

виконавчий директор асоціації IT Ukraine


Ситуацію з бронюванням за новою процедурою загалом можна схарактеризувати словами «дуже повільно». Про відмови не йдеться, але й результату теж немає. Наразі виглядає так, що на всіх етапах проходження цієї процедури відбувається затримка в обробленні даних. Ми поки що стежимо й очікуємо на перші кейси бронювання, тоді стане зрозуміло, скільки ж насправді часу займає нова процедура від моменту подання заявки до отримання наказу про бронювання.

Ми провели аналіз процедури на рівні асоціації, і в нас вже є деякі рекомендації, якими ми будемо ділитися з урядом, щоби покращити та пришвидшити її проходження. Перше проблемне питання – це питання повноважень, якими наділені державні органи, згідно з новою процедурою: вони не завжди відповідають повноваженням, які закріплені у профільних законах.

По-друге, у процедурі не закріплені чіткі строки розгляду заяв від бізнесу, і по суті в держорганів немає жодного зобов’язання такі заявки розглядати оперативно. Тобто вони можуть розглядатися місяцями.

І останнє – є певна неузгодженість між державними органами. Якщо, наприклад, компанії відмовляють на будь-якому з етапів, то вся процедура починається з «нуля», це знову ж таки втрата часу для бізнесу, який працює, сплачує податки, донейтить на армію.

Здебільшого компанії бронюють керівників і ключових експертів, від яких залежить узагалі існування бізнесу. Особливо це важливо для інтелектуального бізнесу, який «зав’язаний» на людях. Якщо ключових експертів із компанії вилучать, то бізнес буде теж, найімовірніше, згортатися.

Тому ці три питання: повноважень, строків і неузгодженості між держорганами – треба розглядати спільно з бізнесами, які вже мають досвід подання заявок за новою процедурою, з урядом, із представниками держорганів, щоби ми це разом покращили.

Ми ж розуміємо, що це нова процедура, тому потрібен час, щоби виявити, де вона працює й де – ні. Ми для цього запустили сервіс юридичної підтримки, щоб виявляти проблемні місця, допомагати компаніям розібратися у процедурі й ефективно її використовувати. Зараз уже бачимо деякі слабкі місця з точки зору законодавства й де не дуже ефективно з практичним застосуванням норм закону.

Міністерства, усі урядовці дуже відкриті, але враховуючи складність процесів і великий обсяг заявок, вважаю, що на операційному рівні треба вдосконалювати обробку, щоби пришвидшити її, уникнути вузьких місць.

Якщо ми зволікатимемо з бронюванням ключових фахівців, є висока ймовірність втратити бізнес, важливий для економіки. Або ж у бізнесу суттєво знизяться обороти, відповідно, зменшаться й обсяги податків.

Коли після перемоги ми почнемо відбудовувати економіку, важливо, щоб у нас залишилася наша інтелектуальна експертиза, технологічний досвід цифрової трансформації, ті сервіси й послуги, які ми зараз успішно експортуємо. Усе це, усі наші здобутки, будуть використані в Україні для відновлення економіки. Тому, якщо зараз нам вдасться зберегти технологічну сферу, IT сферу, для майбутнього відновлення економіки це матиме дуже позитивний вплив. Тобто вирішуючи ці реактивні питання сьогодення, ми насправді закладаємо підґрунтя для розвитку країни після перемоги.

Анна Дерев'янко

виконавча директорка Європейської бізнес-асоціації


За інформацією від компаній-членів Європейської бізнес-асоціації, приблизно місяць тому компанії подали всі необхідні документи на бронювання за новою процедурою, проте поки що підтвердження від компетентних органів, зокрема, Генштабу та Мінекономіки, компанії так і не отримали. Крім того, після затвердження нової процедури чинні бронювання не були подовжені ще принаймні на місяць, хоч бізнес і звертався з цим проханням.

Бізнес уже неодноразово повторював, що економічний фронт є не менш важливим за військовий. Компанії залишаються працювати в країні, сплачувати податки, і влада зі свого боку має зробити все можливе, щоб створити для роботи бізнесу сприятливі умови в такий непростий час.

Тож цього тижня [ідеться про перший тиждень квітня] Європейська бізнес-асоціація звернулася із закликом до міністра економіки Юлії Свириденко та Генерального штабу ЗСУ пришвидшити розгляд документів за новим механізмом бронювання працівників. Зокрема, це наразі вкрай важливо для агроіндустрії, адже розпочинається посівна кампанія. А її проходження буде впливати й на майбутнє країни – збереження аграрного потенціалу України, пріоритетність аграрної індустрії для інвестування та перетворення України не лише в житницю, але і в супермаркет світу. Дуже сподіваємось, влада це розуміє та зможе прийняти єдиноправильне рішення в цій ситуації – почати погоджувати нові бронювання.


Текст: Вероніка Масенко

Коректура: Ніка Пономаренко

Верстка: Дарина Лисак

Ілюстрація: Юлія Лопата