Розповідаємо, що робити, коли роботодавець порушує права працівників та як їх можна захистити під час карантину.

Марк Мусієнко

юрист адвокатського об’єднання «Пронін та партнери»


Якщо говорити простими словами, то трудові відносини – це правовий зв’язок між працівником і роботодавцем, який впливає на їхню поведінку. Трудове законодавство потрібне для того, щоб ця сфера не була в хаосі, адже закони забезпечують трудові права і гарантії.

Якщо ви неофіційно влаштовані на роботу, то користуватися своїми трудовими правами можна, але є певні ризики. На такого працівника не поширюються економічні й соціальні гарантії – право на гарантований розмір зарплати (у тому числі доплати, премії, надбавки), на відпустку, оплату лікарняного, право не працювати у вихідні й святкові дні, на допомогу через безробіття, соцстрахування і на зарахування стажу. Під час карантину ситуація з «тіньовою» зайнятістю і зарплатою має ще більший вплив, адже неофіційно влаштованих працівників можна звільнити у будь-який час. Або інша ситуація − коли працівник офіційно отримує мінімальну зарплату, а решту в конверті, то роботодавець не зобов’язаний повністю її виплачувати.

Що нового у трудовому законодавстві?

У березні ухвалили закон, який вносить зміни у трудові відносини під час карантину. У Кодекс законів про працю внесли норми, які дозволяють встановлювати для працівників гнучкий режим робочого часу. Його встановлюють за погодженням між працівником і керівником. Раджу ознайомитися з наказом про дистанційну роботу. Його можна отримати добровільно від керівництва. Якщо ж наказу немає, то працівники повинні працювати за звичайним режимом роботи.

Також під час укладення трудового договору про дистанційну роботу, трудовий договір обов’язково укладається письмово.

Самі працівники повинні розуміти ситуацію на підприємстві, вміти захищати свої трудові права, за можливості користуватися послугами юристів або адвокатів, у крайніх випадках звертатися до безкоштовної правової допомоги.

Крім того, карантин тепер є підставою для допомоги з часткового безробіття. Також люди, які втратили роботу, отримають статус безробітного відразу після подання заяви й допомогу з безробіття призначають із першого дня реєстрації. Усе це можна оформити дистанційно, а раніше було потрібно протягом 7 днів проводити співбесіди з роботодавцями та відвідувати центр зайнятості.


Георгій Сандул

директор ГО «Трудові ініціативи»


Останні зміни до трудового законодавства спрямували на врегулювання дистанційної роботи, адже це питання було terra incognita для українського трудового права. Проголосовані проєкти законів №3219 і 3275 дозволяють віддалену роботу. Втім, за новими положеннями, дистанційна робота − це право, а не обов'язок роботодавця.

Також на час карантину немає обмежень на кількість днів відпустки «своїм коштом» − раніше працівник мав право використати лише 15 днів, на час карантину ж кількість днів необмежена.

Що робити, якщо мене примушують звільнитися через карантин?

Карантин не є підставою для звільнення. Звільнити працівника можуть лише через прогул, скорочення, невідповідність займаній посаді − тобто за визначених законом підстав.

Якщо вам змушують звільнитися за власним бажанням, ви можете відмовитися від цього, і повідомити своєму роботодавцю, що незаконне звільнення під час карантину загрожує штрафом від 34 до 51 тисячі гривень або позбавленням права обіймати певні посади до трьох років чи виправними роботами до двох років (за статтею 172 Кримінального кодексу). Якщо ситуація з роботодавцем загостриться, можна викликати правоохоронців. Тут звичайно все залежить від підготовки конкретних поліцейських, але вони повинні зафіксувати порушення і внести інформацію у реєстр досудових розслідувань. Наразі це може бути досить дієвим інструментом, адже нещодавно і посадовці поліції заохочували працівників звертатися до них із таких питань.

За статтею 116 Кодексу Законів про працю усі належні суми (зарплата, відпускні) виплачуються у день звільнення. Якщо ж цього не зробили, можна звернутися до суду, і в перспективі отримати й належні суми, і компенсацію.

Чи можуть мене відправити в неоплачувану відпустку не за своїм бажанням?

Відпустка − це право, а не обов'язок працівника. Відпустка без збереження зарплати − це те явище, з яким чи не найчастіше стикаються працівники під час карантину. Втім, якщо ви не напишете заяву на таку відпустку, відправити вас у неї не мають жодного права.

Роботодавець вирішив скоротити мені зарплату - він має на це право?

Зниження заробітної плати можливе лише в разі зміни істотних умов праці, про що працівник має бути повідомлений за два місяці. Очевидно, що фізично під час карантинних заходів легально знизити рівень зарплати неможливо − подібні зміни набирають чинність лише через два місяці. Однак проблемно, якщо зарплата «сіра» або «чорна», але вихід є – зарплати «у конвертах» є порушенням трудового та податкового законодавства – у цьому випадку убезпечити себе можна повідомивши, що ви маєте намір звернутися до Державної служби з питань праці та Державної фіскальної служби з приводу тих самих «конвертів».

Якщо я працюю у компанії як ФОП, це якось вплине на мою зарплату, умови праці та чи можуть мене теж просто звільнити?

На жаль, відносини ФОПів не регулюються трудовим законодавством, все віддано на відкуп цивільно-правовим угодам, в яких і прописуються права та обов`язки компанії та ФОПа. Втім, у переважній більшості випадків схема «працевлаштування через ФОП» є методом уникнення оподаткування, який своєю чергою болісно б'є і по працівникові − відсутність гарантованих трудових прав, таких як мінімальний обсяг зарплати, відпустки, лікарняні тощо. Ситуації «прихованого працевлаштування» також можуть бути предметом пильного інтересу з боку органів, які це контролюють.

Що робити, якщо мене завалюють роботою та я працюю понаднормово, хоч і дистанційно?

На жаль, це питання недостатньо врегульовано на рівні закону. Але якщо ваша звична тривалість до переходу на дистанційну роботу становила стандартні 8 годин на день, апелюйте до того, що новий формат роботи не тягне за собою збільшення робочих годин, адже це зміна умов трудового договору, а за чинним трудовим законодавством нормальна тривалість роботи на тиждень становить 40 годин.

Ілюстрація: rawpixel