Часом наша точка зору може не збігатися з поглядами іншої людини, що нормально, оскільки не секрет, що всі люди різні. Коли стикаються дві протилежні точки зору, починається конфлікт. Від того, яку поведінку та спосіб вирішення конфліктної ситуації ми обираємо, залежить те, як завершиться конфлікт і чи не перетвориться він на сварку.

Запитуємо психотерапевтку Марію Лемещук, чим конфлікт відрізняється від сварки, що впливає не нашу поведінку в конфліктних ситуаціях, чому люди уникають конфлікту та як конфліктувати правильно, щоб не скотитися у сварку.

Марія Лемещук

кандидатка медичних наук, лікарка-психологиня, психотерапевтка


Чим конфлікт відрізняється від сварки

Конфлікт (від лат. conflictus – зіткнення) – зіткнення протилежних думок, точок зору, відсутність згоди між двома або більше сторонами.

Виникнення конфліктної ситуації в будь-яких взаємостосунках є нормою, тому що це нормально, коли між людьми виникають суперечності, оскільки кожна людина має свою точку зору, яка спирається на власний світогляд і життєвий досвід.

Важливо, який спосіб вирішення конфліктної ситуації обирає людина, оскільки від цього залежить, яким буде конфлікт: екологічним чи матиме нездоровий характер. У нормі під час конфлікту відбувається зіткнення двох протилежних точок зору і люди намагаються знайти компроміс. Вирішення конфліктної ситуації – це правильний спосіб пошуку істини та примирення.

Сварка, на відміну від конфлікту, має більше емоційне наповнення. Тобто в конфлікті люди можуть виступати емоційно врівноваженими, спокійними та стриманими, при цьому раціонально та чітко висловлювати свою позицію. А у сварці зазвичай люди висловлюють свою точку зору агресивно та нестримно. Коли в однієї людини проявляється багато емоцій, в іншої також відбувається емоційна реакція, і ніякого конструктиву в такому діалозі не може бути.

Чому виникають конфліктні ситуації

Одними з причин виникнення конфліктної ситуації може бути розбіжність думок, непорозуміння, невміння чути та прислуховуватися до думки інших людей або невміння чітко висловлювати свою точку зору. Деякі люди замовчують свою точку зору й чекають, що інші їх зрозуміють і почують. Через це виникає непорозуміння і, відповідно, конфлікт.

Часто причиною конфлікту стає нетактовність однієї зі сторін, відсутність емпатії та розуміння емоційного стану іншої людини, а також небажання йти на зустріч.

Що впливає на нашу поведінку в конфліктній ситуації

Будь-який конфлікт має різні періоди: прихований, відкритий, постконфліктний. Від періоду конфлікту залежить те, як людина буде себе в ньому поводити.

У прихованому періоді конфлікту людина розуміє, що її не задовольняє ситуація, але вона про це не говорить. Я раджу кожному не затримуватися довго в прихованому періоді, тому що зазвичай це призводить до збільшення емоційного фактора, який упливатиме на те, як ви будете висловлювати свою точку зору, коли конфлікт виникне.

У відкритому періоді конфлікту дві сторони говорять одне з одним. Якщо люди не хочуть іти на компроміс і чути одне одного, між ними може виникнути відкрита боротьба. Але якщо дві сторони налаштовані на те, щоб не загострювати ситуацію, а почути одне одного та знайти розв’язання проблеми, конфліктна ситуація вирішиться.

Після вирішення конфліктної ситуації настає постконфліктний стан. У ньому важливо, який посмак залишив конфлікт. Від того, як вирішилась конфліктна ситуація, залежить, яким буде постконфліктний період.

Якщо людина думає: «Мене зазвичай не чують. Тому щоб у конфлікті мене почули, я маю голосно кричати», – це може негативно впливати на вирішення конфліктної ситуації

У конфліктних ситуаціях люди можуть поводити себе абсолютно по-різному. Це залежить від темпераменту людини та від її характеру. Під темпераментом мається на увазі генетично обумовлену швидкість психічних процесів, тобто як протікає мислення, емоційна чи вольова сфера в людини. Темперамент людини може впливати на її поведінку в конфліктній ситуації – хтось буде запальним, хтось більш стриманим.

Окрім темпераменту, важливу роль відіграє характер людини. Характер формується протягом життя під упливом виховання та мікросоціуму. Завдяки характеру, певним життєвим настановам і правилам людина може коригувати свій темперамент і поводити себе в конфліктних ситуаціях тим чи тим способом.

Залежно від особистих життєвих правил, одна людина може поводити себе в конфлікті екологічно та толерантно, а інша – нестримно й агресивно.

Життєві настанови можуть або допомагати вирішувати конфліктні ситуації, або загострювати їх. Наприклад, якщо людина думає: «Мене зазвичай не чують. Тому щоб у конфлікті мене почули, я маю голосно кричати», – це може негативно впливати на вирішення конфліктної ситуації.

Або якщо людина живе з настановою: «Краще я помовчу й не буду висловлювати свою точку зору до останнього, щоб не виникла сварка», – це теж не дуже здорова позиція, оскільки в такому разі емоції будуть накопичуватись і рано чи пізно вийдуть назовні.

Людина може постійно уникати конфлікту з гарною метою, і в короткостроковій перспективі це дійсно може мати вигляд, як абсолютний мир і спокій. Але якщо тривалий час у людини є чинник, який її не задовольняє, її потреба фруструється, й в один момент вона відреагує на це емоціями, які накопичились за цей час.

Як приклад, стакан із водою. Коли ми потрошки наливаємо воду в стакан, у якийсь момент вода буде переливатися через край. Так само і з нашими емоціями. Якщо ми забагато стримуємося, не висловлюємо свою точку зору, штучно намагаємося уникнути конфлікту, хоча є проблема, яку ми хочемо поговорити, рано чи пізно ми увійдемо в конфліктну ситуацію. Але є загроза, що це відбувається вже в нестримному емоційному стані й уже навряд чи вдасться контролювати прояв своїх емоцій.

Чому деякі люди уникають конфлікту

Бажання уникати конфлікту може бути пов’язане із самоцінністю людини та її впевненістю в собі. Часто люди можуть бути невпевненими в тому, що їм вдасться донести свою точку зору або що інша сторона прислухається до їхньої точки зору. Через це може виникати думка, що немає сенсу щось пояснювати взагалі. Але це помилково, оскільки відсутність досвіду висловлення своєї точки зору та навичок вирішення конфліктної ситуації спонукають до деструктивних глибинних переконань. Їх потрібно змінювати.

Дехто може уникати конфліктів, аби не чинити кривди іншим. Це хороша мотивація, але, на жаль, не вдала в довгостроковій перспективі. Так, зараз буде спокійно, але потім конфлікт буде наростати та навряд чи його вдасться стримати.

Потрібно розуміти, що конфлікт дає можливість висловити свою точку зору та почути точку зору іншої людини. Це кризовий період, який завдяки відкритій дискусії веде до покращення стосунків. Що більше ви будете говорити про свої думки та почуття, то краще вас будуть розуміти.

Як правильно конфліктувати

Деякі люди під час конфлікту можуть одразу переходити на емоційний рівень спілкування, висловлювати невдоволення співрозмовником, його позицією, надто критично висловлювати свою точку зору, ображати, переходити на особистості. Це – неправильний спосіб вирішення конфліктної ситуації, оскільки так ми надаємо неприємного відтінку розмові, завдаємо болю іншій людині й до того ж можемо отримати таку саму реакцію у відповідь. Тому дуже важливо направити конфлікт у правильному напрямі.

Аби вирішити конфлікт, важливо розуміти свій емоційний стан перед його початком. Перш ніж починати конфлікт, запитайте себе: «Чи можу я зараз розуміти свої емоції та стримувати їх аби наша розмова була максимально конструктивною?». Треба, щоб ви керували емоціями, а не емоції вами. Якщо ви здатні це зробити – можна переходити до розмови.

Якщо ви відчуваєте, що емоції є надзвичайно сильними і ймовірно вони будуть диктувати вашу поведінку, зачекайте. Інтенсивність будь-якої емоції з часом стихає. Коли емоції стихли, можна переходити до діалогу, але говорити важливо в будь-якому разі.

У вирішенні конфліктної ситуації важливо не відповідати агресією на агресію. Якщо уникнути конфлікту неможливо, чітко сформулюйте свою позицію і почніть діалог. Важливо висловлювати свою точку зору без звинувачень, слухати та чути свого співрозмовника.

Конфлікт – за межами ваших стосунків і його можна вирішити

Контролюйте свій емоційний стан під час дискусії та спостерігайте за станом вашого співрозмовника. Якщо ви бачите, що ваш співрозмовник перебуває в занадто емоційному стані, варто відкласти цей діалог і повернутися до нього, коли емоції стихнуть.

Потрібно розуміти, що конфлікти виникають і будуть виникати. Це нормально, коли точки зору не збігаються, і стосунки не мають руйнуватися через це. Важливо зберегти стосунки, попри різницю поглядів. Скажіть співрозмовнику про свої відчуття. Наприклад: «Мені прикро, що наші погляди не збігаються, але я хочу вирішити цей конфлікт у мирний спосіб. Почуймо одне одного і спробуємо знайти найкраще для нас із тобою рішення».

Після вирішення конфліктної ситуації важливо ділитися своїми почуттями. Проговоріть, що вас засмутило або розізлило, запитайте, що відчував ваш співрозмовник. Відверто діліться своїми емоціями, це єднає і допомагає краще зрозуміти одне одного.

Пам’ятайте, що будь-якій суперечці є три сторони: ви, ваш співрозмовник і конфлікт. Потрібно не сперечатися між собою чи звинувачувати одне одного, а намагатися впоратися із третьою стороною – конфліктом. Конфлікт – за межами ваших стосунків і його можна вирішити. Головне – зберегти ваші стосунки в найкращому стані.