СИТУАЦІЯ: Ви вийшли на обід із колегою з роботи, за вас заплатили, не попередивши, й тепер не хочуть приймати гроші назад. Ви почуваєтеся винними. Друг покликав вас у бар і заплатив за всі напої. Ви не розумієте, чи потрібно повертати кошти. На першому побаченні в ресторані ви заплатили за чек. Людина наполягає, що хоче повернути вам кошти, ви відмовляєте, а вона продовжує наполягати.

Розбираємося, чи коректно платити за інших людей, не питаючи їх про це, та як наполягти, що заплатиш за себе сам, не образивши при цьому людину.

Наталія Івасюк

режисерка

Я можу заплатити за близьких друзів, хлопця, хороших знайомих і колег, із якими в мене є спільні проєкти. Коли я розраховуюся за інших, то ніби роблю для них мініподаруночок. Так проявляю свою любов, повагу й турботу. Мені здається, це якось дріб’язково – просити людину повернути гроші після того, як я заплатила за неї в закладі.

Наприклад, минулого тижня після вакцинації ми з компанією пішли в кафе. У мене був хороший настрій, тому захотілося просто за всіх розплатитися й влаштувати мінісвято собі та їм. Тому я купила друзям напої й не просила назад грошей.

Коли я викликаю колегу зі справи, то відчуваю своїм обов’язком за нього заплатити, адже я його витягла на зустріч. Для мене це неписаний етикет.

Звичайно, якщо комусь так некомфортно, то я не буду наполягати розрахуватися. Однак якщо відмовляється дуже близька подруга, батьки або хлопець, то стає трохи сумно, адже мені не дали проявити свою турботу.

Дмитро Гончаренко

корпоративний юрист

Мені комфортно ділити рахунок на будь-яких зустрічах: із друзями, колегами й на побаченнях. У нашій компанії друзів усі звикли, що кожен платить сам за себе. Ми або між собою це вирішуємо, або завчасно просимо, щоб нам розділили рахунок. Звісно, якщо одна людина запрошує на зустріч, тоді вона і платить.

Для мене звична історія перші кілька побачень ділити рахунок. Потім, коли ми з партнером розуміємо, що нам обом окей, коли хтось один заплатить, можемо так робити. Також нормально ставлюся до того, коли друзі за мене платять, адже наступного разу я можу заплатити за них.

Я з тих людей, які люблять завчасно все проговорювати. Якщо я кудись іду з людиною і хочу зробити їй приємно, заплативши за нею, то запитаю, чи їй із цим окей. Але якщо бачу, що людині некомфортно, ми розділимо чек.

Незрозуміло, таким жестом людина намагалася зробити мені приємно чи, грубо кажучи, показати, де моє місце

Для мене критично ненормально, коли малознайома людина чи колега платить за мене, не отримавши моєї згоди. І я також не вчиняю так щодо інших людей. Гадаю, що ультимативно забрати рахунок у когось з-під носа – ознака того, що людина хоче здаватися вищою й сильнішою.

Нещодавно я ходив у ресторан із людиною, з якою ми бачилися вперше чи вдруге в житті. Я завтикав в Instagram, підіймаю голову і бачу, що за мене вже заплатили. Мені було дуже некомфортно й це переросло в легкий скандал із віддаванням грошей, адже незрозуміло, таким жестом людина намагалася зробити мені приємно чи, грубо кажучи, показати, де моє місце. У таких випадках завжди намагаюся повернути гроші або заплатити за чек під час наступної зустрічі.

Катя Ашурова

Business Development Manager в IT компанії

Раніше я відчувала дискомфорт, коли друзі купували мені каву чи десерт. У мене складалося враження, ніби я сама не можу цього зробити й винна тому, хто за мене заплатив. Коли наполягала, що розрахуюся сама за себе, то ставила і друзів, і себе в незручне становище. Я зрозуміла, що мені з цим жити не окей: замість того, щоб відчувати задоволення від моменту, я переймалася грошовим питанням.

Поступово почала сама пригощати своїх близьких друзів і сприймати це не як витрату, а як невеличкий презент й інвестицію в гарно проведений час. Так я привчила себе до того, що абсолютно нормально, коли я за когось плачу, а потім платять за мене. Коли я кудись збираюся, переконуюся, що в мене є гроші, аби заплатити за себе й за компанію. Якщо ж у мене немає коштів, то я відразу про це попереджаю.

Нещодавно ми з подругами ходили в декілька закладів. На одній точці розплатилася за всіх я, на іншій – подруга. Ми детально не розбиралися, хто скільки кому винен. Коли збираємося компанією, в нас не стоїть питання, хто платить. Хтось один може розрахуватися, а інші або надішлють гроші на картку, або заплатять наступного разу.

Для мене не дуже адекватна ситуація – розраховувати, що малознайома людина за мене заплатить. Якось ми зі знайомим із Норвегії вечеряли в закладі. У його країні заведено, що кожен платить сам за себе, тому я розрахувалася своїм коштом, а він своїм, і ніхто ні на кого не образився.

Юлія Дзюман

фотографиня

Мені в будь-якому випадку не окей, коли за мене платять. Я жила в досить нестандартній сім’ї, де мама працювала, а тато був на пенсії й допомагав у домі. Через це я вважаю, що повинна самостійно оплачувати свої рахунки й забаганки. Якщо мені хочеться поїсти, то мушу сама заплатити за це.

Я зараз перебуваю в романтичних стосунках і в кожного свої кошти. Наприклад, якщо це квартплата чи плата за спільну їжу, то ми завжди ділимо суму навпіл.

Коли друзі платять одне за одного, я розцінюю це як подарунок. Але мені здається, що краще принести якийсь реальний презент, аніж, наприклад, заплатити в кафе. Це буде набагато приємніше і, як на мене, правильніше. Ба більше, якби за мене платили, то я не могла би раціонально планувати свої витрати на місяць.

Я дозволяла за себе розрахуватися тільки, коли була в скрутному фінансовому становищі. Коли близькі друзі кликали на зустрічі в той період, я попереджала, що в мене немає коштів, і вони пропонували заплатити за мене. Я погоджувалася, але потім відчувала себе винною. Щойно в мене з‘являлися кошти, повертала їх або у вигляді подарунку, або платила за друзів на наступній зустрічі.

За інших людей я можу заплатити, коли для цього є вагома причина. Наприклад, якщо в моєї подруги чи друга скрутне матеріальне становище. Або можу розрахуватися за колегу з роботи й очікувати, що потім мені повернуть кошти.

Вікторія Балацька

менеджерка із продажів

Коли колега з роботи платить за мене, я завжди намагаюся повернути йому гроші. Я вважаю, що ніхто не повинен за мене платити й це не є правильним.

Якщо ми з колегою вийшли в магазин або в кафе і я забула гроші в офісі, то можу попросити заплатити за мене й віддаю гроші відразу, коли повертаємося на робоче місце. Якщо ж колега не хоче приймати кошти, то наступного разу я його пригощаю. Це само собою зрозуміло. Бувають ситуації, коли можуть затримати зарплату й у мене в цей момент не буде грошей. У такому випадку я запитую, чи можу пізніше віддати свій борг.

Анна Чаплигіна

спеціалістка з етикету

Чи нормально платити за інших

Якщо ми заплатимо за людину, не попередивши її про це, то порушимо її кордони. А всі етикетні й комунікаційні конфлікти починаються саме з цього. Тому треба сказати: «Дозволь я тебе пригощу». Це більш коректна форма, аніж: «Я за тебе заплачу».

Досі дійсне правило «Хто запросив, той і платить». Тому якщо друг сказав вам: «Я запрошую тебе на вечерю», – то це означає, що платити буде він. «Зустріньмося за обідом» означає, що, ймовірніше, кожен буде платити сам за себе. Тому якщо ви кудись запрошуєте людину, завжди стежте за своїми словами.

На ділових зустрічах також платить той, хто запросив. Якщо ж ваша корпоративна культура забороняє це робити, тоді слід сказати: «Я вдячний/а за вашу турботу, але в нас така корпоративна політика, що всі співробітники платять за свій обід самі».

Якщо заплатили за вас і вам некомфортно

Якщо інша людина вже сплатила рахунок сама, то доречно запитати: «Як я можу тобі віддати гроші?». Можливо, людина не збиралася платити за двох і зробила це, бо вас не було на місці, коли принесли чек. Тому краще показати готовність розрахуватися за свою частину.

Якщо ми заплатимо за людину, не попередивши її про це, то порушимо її кордони

Якщо людина каже, що сьогодні пригощає, але така ситуація для вас незручна, можна відповісти: «Наступний обід за мною». Так зберігається паритетність.

Дружні стосунки дозволяють нам проговорювати свої почуття відкрито. Тому якщо вам некомфортно, що друг чи подруга платять за вас, краще прямим текстом сказати: «Слухай, я почуваю себе незручно, коли ти за мене постійно платиш. Дозволь, я наступного разу заплачу за наш рахунок».

Дуже важливо говорити з позиції «я», а не «ти». Слова: «Ти змушуєш мене відчувати себе незручно» звучать як звинувачення й можуть бути неприємними для людини, яка аж ніяк не хотіла вас образити. Можливо, заплатити за вас – її спосіб проявляти турботу. Можна також спокійно запитати, чому друг постійно платить за ваш рахунок. Потрібно розуміти, що в кожного різна мотивація. Хтось так самостверджується, а хтось турбується.

У ділових стосунках такі формулювання недоречні. На діловій зустрічі завжди платить той, хто на неї запросив, якщо це не суперечить корпоративній культурі.

Якщо ви бажаєте розділити чек

Якщо ви не хочете, аби за вас платили, варто відразу попросити офіціанта, щоб він розділив рахунки. Коли ви проговорюєте це за столом, то так даєте людині зрозуміти, що маєте бажання самі за себе заплатити. Так можна робити й на побаченні, і на дружніх зустрічах. На ділових перемовинах це сприймається як маніпуляція, тому там таку хитрість не варто застосувати.

У ситуаціях, коли ви кажете, що заплатите за себе, але людина наполягає, що сама розрахується, не потрібно починати скандал і продовжувати наполягати на своєму. Достатньо один раз наголосити на вашому бажанні. Використовуйте для цього чарівне слово «дозвольте». Воно ні до чого не змушує, але водночас виражає вашу відмову: «Дозвольте, я би хотіла оплатити свій рахунок сама». Скільки разів треба казати «ні», аби людина зрозуміла, що ви хочете заплатити за себе самі? Один раз. Влаштовувати цирк і 10 разів повторювати: «Ні, будь ласка, ні!» не потрібно. Це діє як на ділових зустрічах, так і на побаченні.

Якщо ви розрахувалися за когось і хочете, аби кошти повернули

Коректно натякнути про те, що вам треба повернути гроші, можна, надіславши фото спільного чеку в месенджер. Або, виходячи із закладу, скажіть, що пізніше надішлете номер карти. Так людина відразу знатиме, що повинна повернути вам кошти.

Однак бувають невиховані люди, які навіть після такого не надсилатимуть гроші. Тоді ви розумітимете, що вартість обіду – це вартість вашого досвіду. І наступного разу ще до того, як зайти в кафе, домовитеся з цією людиною щодо оплати.

Якщо у вас немає грошей, аби за себе заплатити

Варто завчасно попередити про це іншу людину, а не очікувати, що вона розрахується. Бувають ситуації, коли в тієї людини також обмежений бюджет і вона планує платити лише за себе. Тому якщо друг раптово запрошує вас у кафе, а ви в цей момент не маєте із собою грошей, то потрібно відразу про це сказати. У такому випадку людина може або відмовитися від своєї ж ініціативи, або пригостити вас. Тоді наступного разу ви за неї заплатите чи повернете кошти.