Я теж втратила Сергія, тільки свого.. Пройшов рік і 4 місяці, і ніби навчилась з цим жити, але ще не навчилась дозволяти собі бути щасливою, особливо в четвер - день його смерті. Але чомусь все так як є і ми маємо прожити своє життя без них, сподіваюсь, що сенс цього всього колись стане зрозумілим. Дякую і обіймаю
Коментарі до постів:
Я теж втратила Сергія, тільки свого.. Пройшов рік і 4 місяці, і ніби навчилась з цим жити, але ще не навчилась дозволяти собі бути щасливою, особливо в четвер - день його смерті. Але чомусь все так як є і ми маємо прожити своє життя без них, сподіваюсь, що сенс цього всього колись стане зрозумілим. Дякую і обіймаю