У червні Google запустив онлайн-енциклопедію моди з назвою  «We Wear Culture». Метою сайту є зробити історію моди доступною і зрозумілою для всіх.  Для цього зібрали й оцифрували архіви більш ніж 180 музеїв з 40 країнах світу.

The Village Україна публікує історії найпопулярніших речей, що ми носимо сьогодні.

Чокер

Найстарішим, відомим людству чокерам – тисячі років. У Стародавньому Єгипті та Месопотамії вони вважались амулетами і були атрибутами сили і влади. Протягом століть чокери еволюціонували, та незмінною залишалась їхня королівська ознака. Вірять, що в моду чокери ввела колишня королева Англії Анна Болейн у 16 столітті.

Психолог Флугель пропонував теорію, що навіть, якщо одяг прикриває певну частину тіла, він все ще може привертати до неї сексуальну увагу. Можливо, це причина, чому чокери почали носити повії.

Ідеї королівського статусу і сексуальної привабливості об'єдналися у 90-х, коли чокери почали прикрашати шиї знаменитостей. Відтак, королівський тренд став трендом звичайних людей.

Чому чокери знову в тренді?

Худі

Худі розробила у 1920-х марка спортивного одягу Champion. Спортсмени скаржилися, що їм холодно у голову. Ймовірно, це було пов'язано з міфом, що 50-70% тепла тіло втрачає саме через голову, який з часом розвінчали. Тим не менш, Champion додає до своїх котонових светрів капюшон, і новий светр моментально приживається. Особливо худі полюбили студенти, адже для чого такий одяг справді підходить, так це для графічного друку по ньому: назва університету, спільноти, талісману команди – будь-що.

Новий поштовх моди худі отримали у 80-х від дизайнерів, зокрема Норми Камалі. Худі перестали бути ексклюзивним одягом спортсменів, а опинилися у кожному гардеробі.

Зі спортивного одягу в повсякденний: як в моду пришли худі?

Бікіні

До 1900-х років у багатьох країнах діяли жорсткі правила щодо мінімальної довжини купального костюму. Так поліцейські могли гуляти з лінійками і міряти, чи не демонструє жінка зайвого сантиметра тіла.

Все почало змінюватись, коли у 1907 році Аннет Келлерман, плавчиня і зірка німого кіно, була заарештована за те, що вдягнула приталений купальний костюм. Це спровокувало скандал і переосмислення вигляду старомодних купальників на користь більш обтягуючих.

У 40-х роках минулого століття французький інженер Луї Реард створив вибух у світі моди – «найменший купальний костюм», як сам він його назвав. Фактично, це були два трикутники тканини, скріплені стрічкою. Тільки одна проблема - купальник був настільки малий, що жодна з моделей в Парижі його не одягнула б. Тоді Реард попросив допомоги у танцівниці бурлеску з казино поблизу – Мішель Бернардіні, щоб урочисто представити бікіні у найпопулярнішому паризькому басейні Piscine Molitor.

Коли ж бікіні продемонстрували світові, Іспанія та Італія негайно його заборонили, а Ватикан визнав грішним. Бернадіні ж почала отримувати величезну кількість листів від фанатів.

До 1950 на європейських пляжах бікіні вже нікого не дивували, а до 1960-х вони прижилися і в Північній Америці.

Бікіні: як найменший в світі костюм став найбільшим?

Сукаджан або сувенірна куртка

В кінці Другої Світової війни американські солдати повертались додому з Японії. Та їхати з порожніми руками вони не хотіли. Тому віддали свої куртки японським швачкам і попросили вишити їм подарунок на згадку. Звідси й назва – «сувенірна куртка».

Японська назва бомбера звучить як «сукаджан», де частка «сука» означає місто Йокосука (де й почали з'являтися такі куртки), а «джан»  –  буквально «куртка».

Пройшли десятиліття, та сукаджани не стали в Америці надто популярними. Однак, мода Заходу поширилася в Японії. Американський лук настільки став популярним, що японська молодь почала носити сувенірні куртки на знак бунту проти західного впливу. Сукаджани отримали славу одягу «поганих хлопців-бунтівників» і привернули увагу дизайнерів, що почали експериментувати з кольорами і фасонами.

Поринь у дивовижну історію модного сукаджана

Порвані джинси

Багато людей вірить, що джинси були винайдені Леві Штраусом. Але це не зовсім так. Насправді, джинси створив швець Джейкоб Девіс у 1800-х роках. Жінка попросила його пошити штани, які б її чоловік не міг порвати. Девід розробив дві штанини, які скріпив мідними заклепками. В результаті, джинси набули такої популярності серед робітників, що Девіс попросив свого постачальника тканини, Леві Штрауса, допомогти подати заявку на патент та збільшити обсяги виробництва.

Вийшло іронічно: спершу джинси створили тому, що люди потребували штани, які не рвуться.

Коли світом прокотилася хвиля панку і гранджу, головною ідеєю в одязі стала автентичність. Тобто, якщо в тебе порвані штани, значить – ти працював або не міг собі дозволити інших. В цьому підході були свої анти-капіталістичні натяки.

Коли гранджевий мотлох на сцену почали одягати такі зірки як Sex Pistols та Nirvana, люди захотіли їх наслідувати. У 1980-х розтріпаний, рваний лук дістався високої моди, і фасони цих років актуальні досі.

Який сенс носити порвані джинси?

Фото: Lui Peng на Unsplash