The Village Україна спілкується з киянами, у яких незвичні імена.

Есфір (Естер)

Імена, з якими плутають:

Ася, Леся, Яся


Коли батьки прийшли в паспортний стіл оформлювати свідоцтво про народження, була проблема з моїм іменем

Мої батьки – віряни. Спочатку вони не думали про дітей. Але коли читали Біблію, мій батько дуже проникся книгою Есфіри (одна з книг Старого Заповіту – ред.) і йому дуже сподобалося ім’я. Власне, тільки через це ім’я він і захотів доньку. Всі дев’ять місяців він, мабуть, молився, аби народилася саме донька, щоб її можна було назвати Есфірою. Так і сталося.

Коли батьки прийшли в паспортний стіл оформлювати свідоцтво про народження, була проблема з моїм іменем. Вони не хотіли мене записувати, не розуміли, що таке ім’я є. Довелося їм довго показувати книги, пояснювати, що таке справді існує. Ламалися, але зрештою таки погодилися.

Моя мама була дуже проти цього імені, тато довго її вламував. Вона думала, що в мене будуть проблеми через це, що з мене всі жартуватимуть. Таке було, але лише в молодшій школі. Я навіть злилася на батьків через це. Але мені все одно було прикольно, що я не Настя чи Катя. Моє ім’я непопулярне – і це мені подобалося, тепер навіть більше.

Часто люди навіть з першого разу не можуть вимовити ім’я. Мої батьки придумали скорочену варіацію «Еся», тому мене часто називають Асею. Запам’ятовують повне ім’я лише з разу п’ятого. Раніше я дуже злилася: «Як це може бути незрозуміло? Я ж чітко сказала. Чому просто не можна повторити це ім’я?». Тепер уже з розумінням ставлюся. Багато хто і захоплюється: «Вперше чую!» чи «Яке красиве ім’я!». Це, звісно, розчулює. Мені навіть подруги кажуть, що теж хочуть незвичне ім’я. Але я вважаю, що кожне ім’я прекрасне, просто одні більш популярні, а інші менш.

 Дехто не вірить, що мене так звати, і просить показати паспорт

Інколи в компанії, коли я розумію, що не буду продовжувати спілкування з цими людьми, і вони називають мене Асею – то думаю: «Ну ок, ми все одно бачимося вперше і востаннє». Дехто не вірить, що мене так звати, і просить показати паспорт. Одного разу я уклала парі з хлопцем і виграла трохи грошей. Інколи питають, чи це не чоловіче ім’я. Я вважаю, що це ім’я унісекс.

Ті, хто знайомий з Біблією, часто питають, чи я не єврейка. Ті, хто знайомий з книгою Есфір – знають, що це не єврейське ім’я, а древньоперсидське. Своїх дітей я теж хочу назвати біблійними іменами. Я скажу: «Пишайся своїм іменем, пізніше зрозумієш, наскільки воно круте».

За паспортом я Есфір, але мені більше подобається варіація цього імені Естер. Називаюся відповідно до настрою – що перше спаде на думку: Есфір, Естер або Еся.  Я завжди намагаюся максимально чітко пояснити своє справжнє ім’я, допомогти людям повторити це слово – навіть по звуках, по літерах.

Я знаю тільки ще одну Есфір. Але вона маленька і живе в Штатах.

 Пишайся своїм іменем, пізніше зрозумієш, наскільки воно круте


Ждан

Імена, з якими плутають:

Жадан, Женя, Дан


Я думаю, якби мене назвали не Ждан – це була б зовсім інша людина, з іншим життям

Батьки мене довго чекали. Етимологія імені досить проста: ждати – Ждан. Просто з якихось причин це ім’я не належало ніякому діячеві в історії України, тому ним особливо нікого не називали. Хоча засновник Кривого Рогу – у нього було друге ім’я Ждан.

Коли мені було років 15-16, мене запросили в групу в «Вконтакте» «Все Жданы мира». Їх було одинадцять. Це слов’янське ім’я, яке здебільшого збереглося в Росії. Тобто там є трошки представників. Не так давно я випадково дізнався, що є доволі відомий графічний дизайнер на ім’я Ждан. Я шукав шаблони для Readymag, вирішив подивитися, хто їх створює – і виявилося, що Ждан.

Люди діляться на вихованих людей і тих, хто думає, що вихований. От люди, які думають, що вони виховані, вважають, що це такий цікавий спосіб завести розмову: «Ой, у тебе таке цікаве ім’я. А звідки воно взялося?». Ще до 16 років мене це трошки турбувало. Особливо, коли гуляєш увечері з компанією і чергова людина з тобою знайомиться, а ти не дуже тверезий, і тут таке починається: «Ще раз запитаєш, яке в мене ім’я – я тобі по морді дам». Це минуло, але потім, коли я трошки виріс і почав мандрувати світом – ось тоді почалася повна жесть. Тому що букви «ж» немає майже в жодному алфавіті, лише в кількох слов’янських. Навіть звук «ж» трохи складний. І в латинських мовах він позначається j, g, у німецькій – ch, в англійській – zh, у чеській – z з хвостиком, у польській –  z з крапочкою. Щоразу, як розгортають мій закордонний паспорт і бачать Zhdan, люди губляться, як це вимовити. Найгірше було французам. Нам треба було разом вирішити справи, і вони на третій хвилині сказали: «Давай ти ці кілька днів побудеш «Дан»? Я думаю, якщо ім’я тобі заважає в комунікації, ідентифікації – у цьому немає нічого хорошого, це лише стає на заваді.

Іноді люди просто бачать ініціали і починають додумувати якесь ім’я. Що я Женя, наприклад. Але насправді таке ім’я важко з чимось переплутати. З одного боку – простіше запам’ятати, але з іншого боку – є якась відповідальність. У Києві небагато Жданів, і якщо Ждан щось скоїть – то дуже легко скласти 2+2.

Загалом наше життя – це чергування випадкових невипадковостей. Я думаю, якби мене назвали не Ждан – це була б зовсім інша людина, з іншим життям. У мене є знайомий, якого звати Кий, у нього ціла сім’я з цікавими іменами. Так цікавіше, аніж усі Сєрьожі, Маші (вибачте, будь ласка).

 Коли мені було років 15-16, мене запросили в групу в «Вконтакте» «Все Жданы мира». Їх було одинадцять.


Богодар

Імена, з якими плутають:

Богдан, Боходір, Любомир


Якщо сказати телефоном: «Ні, це Богодар», то можуть відповісти: «Вибачте, мені треба Богдан», і покласти слухавку

У мене дуже музична cім’я: моя мама – викладачка музики, а дідусь – директор музичної школи. Був такий скрипаль – Богодар Которович, і мої батьки пішли на його концерт, коли мама вже була вагітна мною. Так і з’явилося рішення назвати мене Богодаром. Але, крім цього, мого прадідуся звали Теодором – а це прямий переклад імені Богодар. Я був хрещений як Богодар-Теодор.

Людям важко зрозуміти, що таке ім’я існує – первинний фільтр воно не проходить. Зазвичай я спочатку Богдан, Любомир, Любомудр. Я був дуже багатьма варіантами – називали навіть Енергодаром. Але пізніше – значно простіше. Вся наступна ідентифікація проходить дуже легко: «О, це цей чувак з конченим іменем».

Дуже часто виникає стійка асоціація, важко зберігати анонімність. Коли ти знайомишся з дівчиною, вона одразу знайде тебе у Facebook. Якщо ввести «Богодар», то в 99% випадків виб’є саме мене. Тому якщо я не хочу, щоб мене впізнали – кажу, що я Богдан.

Я працюю в регіональному офісі департаменту юстиції США. Ми займаємося реформою Нацполіції. 80% моєї роботи – це комунікація з поліцейськими. Тому щодня я отримую по три-чотири дзвінки: «Алло, это Богдан?». Якщо я розумію, що з цією людиною більше ніколи не буду спілкуватися, то так – я Богдан. Часто  пояснення, що я Богодар, а не Богдан, значно довші, аніж тривалість самої розмови з людиною. Якщо сказати телефоном: «Ні, це Богодар», то можуть відповісти: «Вибачте, мені треба Богдан», і покласти слухавку.

 Людям важко зрозуміти, що таке ім’я існує – первинний фільтр воно не проходить

Нещодавно я їхав з таксистом з якоїсь близькосхідної країни, який був дуже радий, що зустрів когось свого. У результаті він сказав: «А, ви Богодар? Я думав, що це ім’я Боходір, мого брата так звати». І це далеко не вперше. А в Європі, наприклад, якщо треба в Starbucks каву замовити – я просто кажу, що я Theodor, мені так простіше. У такій ситуації добре мати друге ім’я.

Коли я вступив у Могилянку, там уже навчався інший Богодар, який був на курс за мене старший. Його звали Богодар Шмиглик. По-перше, через це мене часто питали, чи я Шмиглик – я був уже другим Богодаром для більшості людей. По-друге, мене питали, чи я не Богодар з гуртожитку. Доводилося казати, що я не той «Богодар з 405-ї» і ніколи не жив у гуртожитку. Я так ніколи з ним і не познайомився. Це при тому, що я знав 60% студентів академії. Мені здається, він теж мене уникав. У нас був «пакт про незнайомлення».

 В Європі, наприклад, якщо треба в Starbucks каву замовити – я просто кажу, що я Theodor, мені так простіше


Орнелла

Імена, з якими плутають:

Арнелла, Офелія


Є категорія людей, які кажуть: «Орнелла – як Орнелла Муті? Ви знімалися в еротиці?». Так я визначаю, що мене клеїть чоловік віком мого тата.

Моє повне ім’я Євгенія-Орнелла-Лілі-Анна. У мене досить своєрідні батьки, які захоплювалися фентезі. Мені здається, наступне покоління, яке народиться у гіків, буде ще прикольніше. Тато озвучував мені таку історію імені: Євгенія – як наука євгеніка. Через фантастику його дуже цікавили генетичні теми. І певною мірою моє народження він сприймав як свій витвір мистецтва. Оренелла – з італійської перекладається як цвітучий ясен. Тут відсилка до Риму, Римської імперії як колиски цивілізацій. Мама ж вирішила, що, оскільки тато придумав уже два імені – треба до них додати ще третє якесь, пом’якше. Ім’я Ліана їй просто подобалося, тому так і назвали.

Нещодавно я змінила ім’я в паспорті, і тепер я просто Орнелла. Це значно зручніше, бо в мене часто бувають банківські перекази, тести, де треба заповнювати заявки. Тепер у мене є ID-картка. Це нелегко було зробити, особливо, якщо треба змінювати ім’я. Зміна імені – це перевірки у всіх можливих інстанціях. Я працювала в офісі з 10 до 20, влізти у всю цю бюрократичну біганину – дуже важко. На зміну імені пішло майже п’ять місяців. Змінити прізвище, якщо весілля – просто. А якщо ти просто хочеш скоротити ім’я, то тобі кажуть: «Почекайте, у нас дуже багато перешкод від держави». Ще весь цей час я жила без документів.

У підлітковому віці, коли були субкультурні тусівки, всі вибирали якийсь нік. А мені не треба було думати. Якраз Орнелла мені найбільше подобалося, бо воно рідко використовується і з нього можна робити свій бренд. Я ще у 14 років почала читати про брендинг і рекламу, мене це зацікавило. І зрозуміла, що найкращі бренди робляться з власного імені. Наприклад, Givenchy, Fedoriv, Ford. Через такий підбір імен, у мене в дитячому та підлітковому віці були дуже високі амбіції.

Є кілька типів людей. Хтось вигадує свій варіант імені – Арнелла, Офелія. Друзі ж вигадують різні варіації мого – Орнелітта, Орнелюк, Орні. Ідея з брендом вдалася, моє ім’я вже живе самостійно. Є категорія людей, які кажуть: «Орнелла – як Орнелла Муті? Ви знімалися в еротиці?». Так я визначаю, що мене клеїть чоловік віком мого тата.

Наступним поколінням не залишиться нормальних пошт та ID у соціальних мережах.  Тому якщо є можливість гратися з новими іменами – чому б її не використовувати.

 На зміну імені пішло майже п’ять місяців


Владана

Імена, з якими плутають:

Влада, Богдана


Лише останні два роки я по-справжньому люблю своє ім’я

Мене назвали досить рандомно. Місяць після мого народження я була просто «дочкою», бо батьки чекали хлопчика. Потім якось бабуся розповідала про свою подругу з Югославії, у якої була дочка Владана. Так і придумали ім’я.

Я все життя представлялася Владою. Коли називалася Владаною – мене часто перепитували, і я хотіла людям полегшити життя. Але потім зрозуміла, що це не мої проблеми, що комусь складно запам’ятати ім’я. У мене красиве ім’я, чому я маю його приховувати? Також збоку здалося, що Владана звучить якось презентабельніше. Лише останні два роки я по-справжньому люблю своє ім’я. Це було спровоковано внутрішніми змінами і прийняттям себе. До цього я його соромилася, боялася бути не такою, як усі.

Одним із тригерів переключитися було те, що у мене на роботі була ще одна Влада. І мене постійно дьоргало, коли когось із нас кликали. Тоді я попросила називати мене Владаною, щоб якось розрізняти, до кого звертаються. Зараз на Владу можу взагалі не відгукнутися.

Мене постійно записують як Владлена, Владена, Владєлєна. Зараз я обстоюю своє ім’я, хоча старі знайомі мене все одно називають Владою. Я попереджую, що можна називати мене і Владою, але Владана мені подобається більше.

Мені здається, що тепер моє ім’я краще запам’ятовується. У ньому є щось особливе. Я була першою Владаною, яка зареєструвалася у «Вконтакте». Більше дівчат з таким іменем я не знаю, бо воно найбільш популярне в Сербії. Часто бувають ситуації, коли знайомі спілкуються між собою і потім розуміють, що якщо у них є спільна знайома Владана. У мене робота зав’язана на нетворкінгу, зв’язки та знайомства відіграють у моєму житті важливу роль. Прізвище, може, й зміню, а от ім’я все одно буде мене відрізняти.

 Зараз я обстоюю своє ім’я, хоча старі знайомі мене все одно називають Владою