Редакція The Village разом із експертами продовжує відповідати на актуальні питання, що хвилюють сучасних батьків.

Більшість любить малювати у дитинстві, але з віком у людей зникає потяг до творчості. The Village поговорив із викладачкою у школі мистецтв Анною Кегелес та дізнався, як правильно хвалити дитину за малюнки, як підтримати її, якщо картинка вийшла так собі, і як не заважати їй малювати.


Анна Кегелес

викладачка у школі мистецтв

Чому малювання важливе для дітей

Усі діти малюють — це закладено природою. Якщо дитина хоче тільки дивитися мультики, це значить, що у неї є певні проблеми і їх варто обговорити. Малювання для дитини — це спосіб пізнання.

Батькам треба підтримувати це прагнення, не заважати, довіряти, поважати і бути чуйними. У процесі — бути поряд, маленьким дітям, наприклад, хочеться, щоби батьки були з ними близькими.

Коли діти маленькі, по два-три роки, вони малюють «каля-маля». І це те, що вони повинні малювати. Потрібно дати їм свободу, поважати їхній природний розвиток. Тоді вони самі переходитимуть від одного етапу до іншого без допомоги дорослого. Найголовніша цінність у малюванні — це розуміння себе, творчість і самовираження.

Пізніше, у 4-5 років, вони починають малювати умовно-фігуративно: коли дитина  ще робить «каля-маля», а мамі розповідає, що в неї там будинок. Потім, років у 7, дитина починає займатися фігуративним малюванням. Тоді вона зіштовхується з певними очікуваннями від свого малюнка, з малюнками інших дітей, що подобаються їй більше, і починається фрустрація. У цей момент потрібно підтримати своє чадо: дати йому позлитися, дати можливість розірвати аркуш, викинути його. Потрібно почекати, доки дитина буде готова спробувати знову.

Як оцінювати дитячі малюнки

Діти весь час підходять до мами, показують свої малюнки і питають, як їй. Буває, мама, не обертаючись, відповідає, що дуже красиво. Але цього недостатньо: дитині потрібна увага — щоби мама зупинилася, подивилася на малюнок, побачила, як малеча малює.

У мене є три методи зворотного зв’язку. Перший — це конкретний опис того, що я бачу на аркуші. Тобто для дітей дуже важливо почути, що бачать батьки. Можу сказати: «Я бачу червону звивисту лінію та кружечок». Другий — це коли мені справді щось сподобалось і я кажу конкретно, що саме: наприклад, як листочки розташовані на дереві. Третій — це поставити запитання дітям. Це допоможе більше дізнатися про них, адже вони можуть дуже довго розповідати про свій малюнок.

Як розвивати творчі здібності

Разом із дітьми будь-якого віку можна ходити до музеїв. Але з дитиною не можна відвідувати музей, розповідаючи виключно історичну частину. Екскурсії також потрібно адаптувати для дітей, ставити запитання «Що ти бачиш?», «Що ти відчуваєш?», «Які емоції це викликає?». Діти більше обговорюють побачене з дорослими та між собою. Їм можна показувати альбоми з роботами різних художників — це допомагає віднайти натхнення та дізнатися, як малювали інші.

Часто діти самі краще від нас знають, що красиво, а що ні. Дорослим потрібно лише мотивувати їх на пошук свого правильного і красивого. Дитина самостійно повинна повинна зрозуміти, як оцінювати малюнок. Тут важливий не тільки результат, а й сам процес створення та усвідомлення малюнка.

Коли дитина малює з батьками, їй потрібно бачити, що комфортно усім: ми не спішимо, у нас є час, ми сидимо, ми зайняті, ми творимо. Якщо мама починає поспішати, очікуючи, коли дитина завершить, це заважає процесу.

Іноді дитина не знає, як намалювати щось, у цьому разі не можна брати олівець і малювати за неї. Потрібно все пояснювати словами, а також питаннями дізнатися про те, як вона бачить результат. Складне завдання можна розділити на кілька простих. Якщо, наприклад, складно намалювати песика, треба спитати в дитини про те, яка форма голови у тваринки, якого вона кольору. Не можна давати дитині перемальовувати свій малюнок, адже, якщо у неї не вийде, вона почне переживати.


Текст: Ануш Долуханян

Переклад: Оксана Бойко

ОБкладинка: Даша Скребцова