Редакція The Village разом з експертами відповідає на актуальні питання, котрі хвилюють сучасних батьків.

У питанні прасування дитячих речей матері зазвичай поділяються на два ворожі табори: одні стверджують, що тільки так можна позбутися небезпечних мікробів та бактерій; інші  — що в цьому немає жодної потреби, а час, витрачений на одноманітні вправи із праскою, краще використати на ігри з дитиною або відпочинок. The Village дізнається, що думають із цього приводу педіатр і багатодітна матір.


Тетяна Буцька

педіатр

Я вважаю, що прасування дитячої білизни — насамперед питання естетики та пом’якшення тканини після прання. Звичайно, більшість мам прасує речі, але хтось робить це на автоматі, а дехто надає більшої уваги самому процесу. Чи варте воно того?

Я рекомендую прасувати дитячу білизну так само, як і для дорослих: достатньо попрасувати з одного боку — краще із внутрішнього, задля пом’якшення тканини, заломів та швів. Прасувати дитячу білизну, для того щоб вбити зайві бактерії, важливо лише для дітей із серйозними захворюваннями шкіри, коли вона постійно тріскається, запалюється і погано виконує свої захисні функції. Звичайній здоровій дитині гіперзахист від бактерій не тільки не потрібний, а й шкідливий. Малюк повинен мати контакт із мінімальною кількістю бактерій задля формування міцної імунної системи. Повірте, дитина отримає набагато більше бактерій від рук дорослого, який щойно тримав мобільний, аніж від випраного, але не пропрасованого одягу.

І, звісно, ретельне двостороннє прасування білизни для звичайної здорової дитини — це лише ритуал, котрий заспокоює тривожну матір і надає їй впевненості. Якщо матері це потрібно й у неї є час зайнятися прасуванням, то чому б ні?


Світлана Хмада

мати шести хлопчиків, фотограф, блогерка

Я майже ніколи не прасую дитячу білизну. Не прасувала пелюшки, льолі й тому подібне. Мікробів ми не боїмося — я не прихильниця стерильності. Мені здається, що раніше, коли не було підгузок, прасування було необхідне, бо дітей сповивали у багаторазові пелюшки. Їх потрібно було кип’ятити і прасувати. Тепер такої потреби немає.

Прасування віднімає забагато часу, тому я звела це до мінімуму та прасую тільки речі на вихід. Наприклад, до школи я не відпущу дітей у пом’ятій сорочці та без стрілочок на штанях. Ось кілька правил, яких дотримуюся:

 Для того, щоб менше прасувати, я ставлю режим сушіння в пральній машинці на 400-450 обертів (аби не пересушити білизну), струшую речі, а потім розправляю та розвішую так, щоб не було зайвих заломів тканини.

 Якщо я користуюся прищіпками, то прихоплюю ними шов. Сорочку сушу на плічках.

 Коли білизна висохне, обов’язково складаю її «як у магазині». В такому вигляді зберігаю її у шафі.

 При покупці намагаюся вибирати одяг із м’якої бавовни. Чим цупкіша бавовна, тим більше пом’ятим буде одяг після прання — деяким речам навіть праска не дуже допоможе. Синтетику не купляю. Віддаю перевагу відомим брендам, котрі виробляють одяг для дітей і контролюють його якість.


Текст: Маша Шаталіна

Переклад: Анна Шакун

Ілюстрація: Даша Долгополова